Сало Микола Ігорович
| Сало Микола Ігорович | ||
|---|---|---|
 Солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
17 грудня 1992 Лавриків | |
| Смерть |
6 серпня 2014 (21 рік) Дякове, Антрацитівський район | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014 | |
| Приналежність |
 Україна | |
| Вид ЗС |
 Сухопутні війська | |
| Рід військ |
 Механізовані війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | Війна на сході України | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Мико́ла І́горович Са́ло (1992—2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
З життєпису[ред. | ред. код]
Народився 1992 року в селі Лавриків (Жовківський район, Львівська область). Завершив лавриківську школу; 2010-го — Рава-Руський професійний ліцей (муляр, монтажник сталевих та залізобетонних конструкцій).[1] Працював у Львівському спеціалізованому будівельно-вантажному управлінні № 1. Проходив строкову службу — в Донецьку, потім в Рубіжному. Після служби в армії знову працював у Львівському Б/У № 1.
2014 року за контрактом першою хвилею поїхав на передову. Стрілець, 24-а окрема механізована бригада.
6 серпня 2014-го зник безвісти під час виходу з оточення під Дяковим в Луганській області. Бойова машина відстала від основного угруповання, яке виходило з «котла», і на блокпосту біля міста Красний Луч потрапила у засідку проросійських сил, які закидали машину гранатами. Разом з Миколою загинув майор Петро Третяк та старший сержант Євгеній Сиротін.
Була інформація, що перебував у полоні в «ДНР», а зник безвісти при артилерійському обстілі 16 серпня під Лутугиним.
9 грудня 2014 р. рішенням Жовківського районного суду оголошений загиблим 6 серпня 2014 р. під Дяковим Луганської області.
Без Миколи лишились батьки, брат та сестра.
Не похований.
Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час війни на сході України
- нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (9.4.2015, посмертно).
- Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 2, ряд 6, місце 27.
- Вшановується 16 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[2]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ РАВА-РУСЬКИЙ ПРФЕСІЙНИЙ ЛІЦЕЙ » Зустріч з юністю – 2016 (укр.). Архів оригіналу за 15 червня 2021. Процитовано 12 серпня 2019.
- ↑ Герої не вмирають, вони назавжди залишаються в наших серцях! В Міноборони вшанували загиблих захисників
Джерела[ред. | ред. код]
- Указ Президента України від 9 квітня 2015 року № 213/ «Про відзначення державними нагородами України»
- Сало Микола Ігорович [Архівовано 30 липня 2015 у Wayback Machine.]
- Микола Ігорович Сало
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |