Салюто
| Салюто | |||
|---|---|---|---|
| |||
Салюто (італ. Saluto, дослівно - вітання) — назва кількох типів золотих та срібних монет, що вперше з'явились в анжуйському Неаполітанському королівстві та інших анжуйських володіннях. Назва походить від сцени Благовіщення, що булла зображена на перших салюто, викарбуваниз у Неаполітанському королівстві під час правління Карла I Анжуйського (1266—1282)[1][2][3].
Вперше викарбуваний під час правління короля Неаполя Карла I Анжуйського (1266-1282) у 1278 році. Аверс монети містив зображення сцени Благовіщення (архангел Гавриїл, який несе благу звістку Діві Марії про швидке народження нею Ісуса Христа). На реверсі зображено герб держави[4][5]. Карліно Карла I та Карла II Анжуйських через зображення на аверсі Благовіщення отримали також назву салюто[4], салютдор[5] або салюдор[6]. Карбувалися також золоті монети номіналом в ½ карліно[4].
За своєю номінальною вартістю перші салюто відповідали золотому августалю короля Сицилії Фрідріха II[4]. Їхня вага становила близько 4,4 г[4]. Золотий салют (офіційно золотий мопс ) був монетою від 4,44 г до 24 карта. Вартість становила 5 золотих тарі[3] королівської та августаль[1]
Син Карла I Анжуйського, Карл II відмовився від використання в Неаполітанському королівстві золотих монет і припинив карбувати золотий салюто в 1303 році.
Золотий салюто вперше В 1303 році його син Карл II припинив карбувати золотий карліно і надав цю назву своїй срібній монеті (джильято), яку карбував також у своїх володіннях в Провансі.
За короля Неаполя Карла II Анжуйського в 1303 в наслідування турського гроша випущена монета вартістю в половину золотого тарі або 1⁄12 дуката, що отримала назву джильято[4][7]. Вага монети складала 3,34 г срібла 958-ї проби[4].
Це назва монети з тими ж типами, що й попередня: герб Анжуйців (єрусалимський хрест і лілії) на аверсі та Благовіщення на реверсі.[1][3]
Карбувався також срібний напівсалют. Срібний салют важив 3,395 грама, коштував 1/14 золотого салюту і поділявся на 10 гран.
У Франції золотий салют або салюдор (Salut d'or) був вибитий Карлом VI (1380-1422) і Карлом VII (1422-1461). Він важив так само, як і франк кавальо, тобто 3,875 грама[3].
Оскільки після битви під Азенкуром у 1415 році англійські королі стали спадкоємцями престолу Франції.
Також в Англії монета з такою назвою була викарбувана, подібна до французької, Генріхом V у 1422 році та Генріхом VI[3] як королем Франції.
- ↑ а б в Belaubre: Dictionaire...
- ↑ Klütz: Münznamen...
- ↑ а б в г д Martinori: La Moneta...
- ↑ а б в г д е ж НС, 1980, «Карлино».
- ↑ а б Salut d´or (нім.). www.reppa.de. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 11 лютого 2016.
- ↑ СН, 1993, «Салюдор».
- ↑ Carlino (нім.). www.reppa.de. Архів оригіналу за 16 лютого 2016. Процитовано 11 лютого 2016.
- Зварич В.В. Нумизматический словарь. — 4-е изд. — Львов : Высшая школа, 1980.
- Фенглер Х., Гироу Г., Унгер В. Словарь нумизмата / Отв. ред. В. М. Потин. — 2-е изд., перераб. и доп. — М. : Радио и связь, 1993. — ISBN 5-256-00317-8.
- Cuhaj G., Michael T., Miller H. Standard Catalog of World Coins 1701—1800. — Iola, WI : Krause Publications, 2010. — 1344 p. — ISBN 1-4402-1364-X.