Самогубства в Південній Кореї

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Південна Корея займає перше місце серед 30 країн OECD за рівнем самогубств, причому число самогубств зростає - воно подвоїлося, тільки за першу декаду XXI століття[1][2][3][4]. Самогубство - основна причина смерті людей молодше 40 років в Південній Кореї[5][6].

Тенденція[ред. | ред. код]

Рівень самогубств в Південній Кореї зріс удвічі всього за десять років.[1] Зокрема, Пак і Лестер відзначають, що число самогубств на 100 тис. населення зросло з 6,8 в 1982 році до 28,4 в 2011.[7] За порівняно невеликий термін різко змінилися способи самогубства. Наприклад, кількість отруєнь газом зросло в двадцять разів в період з 2001 по 2012 рік (з 0.4% в 2001 до 8.5% в 2012)[8].

Портрет жертв[ред. | ред. код]

Самогубство - основна причина смерті людей до 40 в Південній Кореї.[5] Проблема, однак, стоїть ще гостріше в більш старших вікових групах. У 2003 році рівень самогубств серед людей у віці 60-74 був в 4,4 рази вище, ніж у віковій групі 15-29 років, а в групі старше 75 років в більш ніж 10,6 рази вище.[7] Понад дві третини з них здійснюються чоловіками.[9]

Найбільш типовими методами в період з 1993-2003 років були повішення і отруєння, на них довелося майже 2/3 всіх випадків.[10]

Самогубства популярних особистостей[ред. | ред. код]

Проблема була помічена південнокорейським урядом після цілої низки випадків, що сталися з відомими особистостями. Так, наклали на себе руки: Президент Но Му Хьон, мільйонерша Лі Юн Хен, професійний бейсболіст Чо Сон Мін, телеведуча Сон Чі Сун, корейські поп-зірки: Кім Джон Хьон (SHINee), U;Nee, Лі Хе Рін, Пак Енг-ха і Чхе Дон Ха, футболісти Юн Гі Вон і Чхон Джон Гван, супермодель Кім Та Уль, і актори Ан Чже Хван, Чон Да Бін, Лі Ин Чжу, Чан Джа Ен, Чхве Джінсіль, Чхве Джіньон (молодший брат Чхве Чжин Сіль), Кім Чжі Ху, У Син Юн, Хан Дже Вон, Чан Дже Вон, Пак Хе Сан,[11] Пак Ен Ха, Чон А Юль і Кім Джон Хак.[12]

Причини[ред. | ред. код]

Із 29 501 випадків, між 2009 і 2010 роками, причини були наступні: психологічний відчай 28,8% (8 489), фізичний біль 22,6% (6 672), економічні труднощі 15,9% (4 690), сімейні негаразди 11,4% (3 363).[13] Якщо казати про молодь, то в більшості випадків це стрес від здачі іспитів.[14] НКО «Корейська Асоціація по боротьбі з самогубствами» була заснована в грудні 2003 і з 2005 року отримує фінансову підтримку уряду.[15]

Проаналізувавши випадки самогубств аж до 2003 року, Пак і Лестер прийшли до висновку, що безробіття є основним фактором. У Південній Кореї вважається, що піклуватися про літніх батьків повинні їхні діти, проте в сучасній конкурентній економіці це робити все важче і люди похилого віку жертвують собою, таким чином «знімаючи» тягар з молодих.[15]

Реакція[ред. | ред. код]

Уряд Південної Кореї створив спеціальний підрозділ зі 100 чоловік, що проводить моніторинг інтернет і блокує сайти, що поширюють небажані для уряду матеріали.[16]

Пак і Лестер також відзначають, що в Кореї популярна думка полягає в тому, що самогубство - це приватна справа кожного, що ускладнює державне фінансування програм по боротьбі з ним.[15]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Williamson, Lucy (5 September 2011). South Korea suicide toll doubles over a decade. bbc.co.uk/news.
  2. ↑ Society at a Glance 2009: OECD Social Indicators[недоступне посилання], Organization for Economic Co-operation and Development
  3. ↑ Suicide in South Korea Case of Too Little, Too Late [Архівовано 2008-08-30 у Wayback Machine.], OhmyNews KOREA
  4. ↑ S. Korea has top suicide rate among OECD countries, Seoul, September 18, 2006 Yonhap News
  5. ↑ а б Suicide main cause of death for those under 40 in S. Korea, Yonhap News
  6. ↑ Korean sports star’s suicide echoes death of actress-wife — Yahoo News
  7. ↑ а б B. C. Ben Park; David Lester (2008). South Korea. У Paul S. F. Yip (ред.). Suicide in Asia: Causes and Prevention. Hong Kong University Press. с. 19. ISBN 978-962-209-943-2. Процитовано 14 січня 2013.
  8. ↑ Meerae Lim, Sang Uk Lee, Jong-Ik Park. Difference in suicide methods used between suicide attempters and suicide completers // International Journal of Mental Health Systems. — 2014.
  9. ↑ B. C. Ben Park; David Lester (2008). South Korea. У Paul S. F. Yip (ред.). Suicide in Asia: Causes and Prevention. Hong Kong University Press. с. 23. ISBN 978-962-209-943-2. Процитовано 14 січня 2013.
  10. ↑ B. C. Ben Park; David Lester (2008). South Korea. У Paul S. F. Yip (ред.). Suicide in Asia: Causes and Prevention. Hong Kong University Press. с. 26. ISBN 978-962-209-943-2. Процитовано 14 січня 2013.
  11. ↑ Actress Park Hye Sang commits suicide
  12. ↑ Director of 'Hourglass' commits suicide
  13. ↑ Im, In-tack. Rash of suicides at one forlorn apartment complex: Residents of complex in north Seoul felt abandoned by society. The Hankyoreh.
  14. ↑ South Korea's exam suicides. al Jazeera. Nov 10, 2011. Процитовано August 2012.
  15. ↑ а б в B. C. Ben Park; David Lester (2008). South Korea. У Paul S. F. Yip (ред.). Suicide in Asia: Causes and Prevention. Hong Kong University Press. с. 27—30. ISBN 978-962-209-943-2. Процитовано 14 січня 2013.
  16. ↑ South Korea suicide rates prompt web scrutiny. bbc.co.uk/news. 5 June 2012.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Самогубства_в_Південній_Кореї&oldid=41783704