Самойленко Віктор Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Самойленко Віктор Миколайович
Народився 25 вересня 1955(1955-09-25) (68 років)
Київ,  УРСР
Країна СРСР СРСР
Україна Україна
Діяльність науковець
Alma mater Київський університет
Галузь геоекологія
Заклад Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор географічних наук

Віктор Миколайович Самойленко (нар. 25 вересня 1955, Київ) — український географ-геоеколог, доктор географічних наук, кандидат технічних наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 25 вересня 1955 року в Києві. Закінчив 1977 року географічний факультет Київського університету. З 2001 року професор кафедри фізичної географії та геоекології географічного факультету. Кандидатська дисертація «Методи гідравлічного моделювання статистичних деформацій піщаних укосів в зоні руйнування хвиль» захищена у 1988 році, докторська дисертація «Методологія і застосування стохастичної екогідрології у постчорнобильський період» захищена у 2000 році. Фундатор новітнього наукового напряму в геоекології — гідроінвайронментології. Основна педагогічна діяльність: інтеграція математично-модельних і геоінформаційних засад підготовки географів. Автор геоінформаційної системи ландшафтно-гідроекологічного районування півночі України, співавтор Міжнародного вебсайту «Екологічний стан Дніпра». Призначався членом Національного Комітету України з МГП ЮНЕСКО / ОГП ВМО, експертом від України в Міжнародну комісію із захисту річки Дунай (ICPDR) та в проектах Програми розвитку ООН (Глобального екологічного фонду). Член ГО («член-кореспондент») «Українська академія наук національного прогресу». Має міжнародний сертифікат за спеціалізацією «Новітній інформаційний менеджмент довкілля».

Нагороди і відзнаки[ред. | ред. код]

Наукові праці[ред. | ред. код]

Сфера наукової діяльності: теоретичні і методико-прикладні дослідження в географії, геоекології та гідроекології, зокрема геоінформаційне моделювання динаміки та стійкості геосистем різного типу для їх реабілітації, створення екомереж і оптимізації геоекологічного моніторингу, у тому числі при міжнародному екологічному співробітництві. Автор близько 140 наукових праць, 10 монографій, 6 навчальних посібників. Основні праці:

  1. Ймовірнісні математичні методи в геоекології. — К., 2002.
  2. Основи геоінформаційних систем. Методологія. — К., 2003.
  3. Математичне моделювання в геоекології. — К., 2003.
  4. Геоінформаційне моделювання екомережі. — К., 2006.
  5. Моделювання урболандшафтних басейнових геосистем. — К., 2007.
  6. Географічні інформаційні системи та технології. — К., 2010.

Література[ред. | ред. код]

  1. Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Шляхами успіху. — К., 2007.
  2. Географічний факультет у персоналіях / Олійник Я. Б., Бортник С. Ю., Гродзинський М. Д., Дмитрук О. Ю. та інші. — К.: ВГЛ «Обрії», 2008.