Сапатюк Михайло Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сапатюк Михайло Михайлович
Народження 12 березня 1925(1925-03-12)
Прага, Чехословаччина
Смерть 20 листопада 2000(2000-11-20) (75 років)
  Ужгород, Україна
Країна  Перша Чехословацька Республіка
 СРСР
 Україна
Жанр пейзаж
Діяльність художник
Член Спілка радянських художників України
Учасник німецько-радянська війна
Нагороди
орден Вітчизняної війни II ступеня

Михайло Михайлович Сапатюк (12 березня 1925, Прага — 20 листопада 2000, Ужгород) — український живописець; член Спілки радянських художників України з 1963 року.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 12 березня 1925 року в місті Празі (нині Чехія). У 1943 році закінчив художню студію при гімназії в Празі, де навчався у І. Паливоди, А. Навотні, М. Гай-Гаєвського[1]. З 8 жовтня 1944 року по 30 квітня 1945 року воював у складі радянської десантної групи на території Словаччини. Служив у загоні партизанського з'єднання «Авангард»[2]. Нагороджений орденом Вітчизняної війни II ступеня (6 квітня 1945)[3].

Після війни працював у театрі у Львові, потім муздрамтеатрі Ужгорода. З 1948 року — художник Закарпатських художньо-виробничих майстерень[2]. Мешкав в Ужгороді в будинку на вулиці Польовій, № 7. Помер в Ужгороді 20 листопада 2000 року[4].

Творчість[ред. | ред. код]

Працював у галузі станкового живопису у жанрі пейзажу. Серед робіт:

  • «Закарпатське село» (1955);
  • «Останній сніг» (1957);
  • «Зима» (1962);
  • «Будівництво газопроводу в Карпатах» (1974);
  • «Лінія Арпада впала» (1974),
  • «Зимовий вечір» (1980);
  • «Весняний день» (1981);
  • «Карпати» (1981);
  • «Ужгород. Стара Підградська вулиця» (1989).

Брав участь у республіканських виставках з 1957 року. Персональні виставки вібулися в Ужгороді у 1969, 1975, 1995 роках; Львові у 2001 році[4].

Окремі роботи художника зберігаються колекції Закарпатського обласного художнього музею імені Йосип Бокшая[2].

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]