Саража Євген Володимирович
| Євген Саража Євген Володимирович Саража | |
|---|---|
 Молодший лейтенант | |
| Загальна інформація | |
| Народження |
7 грудня 1977 м. Сміла, Черкаська область |
| Смерть |
15 лютого 2023 (45 років) м.Лиман, Донецька область (ворожа ракета потрапила у командно-спостережний пункт) |
| Поховання | Алея Героїв на цвинтарі міста Сміла |
| Національність | українець |
| Псевдо | «Джек» |
| Військова служба | |
| Роки служби | 2014—2019, 2022—2023 |
| Приналежність |
 Україна |
| Вид ЗС |
 Збройні сили |
| Рід військ |
 Механізовані війська |
| Формування | |
| Війни / битви | |
| Командування | |
| Розвідка батальйону «Вовки Да Вінчі» | |
| Нагороди та відзнаки | |
 | |
Євге́н Володи́мирович Саража́ (7 грудня 1977, м. Сміла, Черкаська область — 15 лютого 2023, м. Лиман, Донецька область) — український доброволець, командир 21-ї резервної сотні ДУК «ПС», учасник російсько-української війни, кандидат в народні депутати, побратим і друг Дмитра Коцюбайла «Да Вінчі».
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 7 грудня 1977 в місті Сміла Черкаської області.
Став добровольцем у 2014 році коли почалася Російсько-українська війна. Долучився до лав Правого Сектору. З 2016-го року став командиром 21-ї резервної сотні ДУК «ПС» Черкаської області.
У 2019-му повернувся до цивільного життя, але продовжував допомагати побратимам як волонтер. Висувався на виборах до Верховної Ради у 198-му мажоритарному окрузі[1]. У цивільному житті мав бізнес, дружину, виховував двох дітей. Мріяв добудувати будинок та жити там із родиною[2].
У перші ж дні повномасштабної війни повернувся до «Вовків Да Вінчі», щоб захищати Україну. Воював на найгарячіших напрямках. За словами комбата Да Вінчі очолив групу з якою прочесував замінований ліс біля Ізюму де було затрофеєно 4 гармати 152-го калібру. Керував розвідкою батальйону «Вовки Да Вінчі».
Загибель[ред. | ред. код]
Загинув від ворожої ракети, котра вцілила у командно-спостережний пункт батальйону, що знаходився на околицях міста Лиман Донецької області[3].
Прощання відбулося в місті Сміла. Похований на Алеї Героїв міського цвинтаря.
Нагороди[ред. | ред. код]
14 березня 2023 нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня указом президента України, посмертно[4][5].
Примітки[ред. | ред. код]
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |