Сараєвський інститут сходознавства

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сараєвський інститут сходознавства
Основні дані
Країна  Боснія і Герцеговина[1]
Тип організація і інститут
Вебсторінка ois.unsa.ba
Мапа
Мапа

Сараєвський інститут сходознавства (босн. Orijentalni institut u Sarajevu) — науково-дослідний інститут у Сараєво з науковою орієнтацією на східні мови та літературу, а також східний вплив на боснійську мову та мистецтво. Утворений 15 травня 1950 року Указом Уряду Народної Республіки Боснія і Герцеговина. Інститут є складовою частиною університету Сараєво.

У рамках своєї роботи Інститут сходознавства періодично організовує наукові зустрічі (вітчизняного, регіонального та міжнародного рівня) як одну з форм обміну науковим досвідом та ознайомленням з роботою інших науково-дослідних установ та осіб, які займаються відповідними проблемами.

У 1992 році зазнав серйозної шкоди під час облоги Сараєво.

Завдання[ред. | ред. код]

Основні завдання Інституту сходознавства:

  • збирати, обробляти та публікувати рукописні та архівні матеріали, арабською, турецькою та перською мовами
  • вивчати східні мови та літератури, особливо літературу боснійців східними мовами
  • досліджувати історію, культуру і східне мистецтво Боснії і Герцеговини
  • займатися вдосконаленням наукових та професійних кадрів в галузі сходознавства
  • співпрацювати з аналогічними установами за кордоном
  • публікувати результати своїх дослідницьких робіт

Адміністративна структура[ред. | ред. код]

Крім директора, адміністративна структура Східного інституту складається з Наукової ради, Керувальної ради та Наглядової ради.

Видання Східного інституту[ред. | ред. код]

  • Інститут публікує значні праці в серії Monumenta Turcica Historiam Slavorum Meridionalium Illustrantia. У цій серії опубліковані історичні джерела, важливі для вивчення минулого Балкан.
  • Крім того публікуються монографії з конкретних тем.

Обстріл 1992 року[ред. | ред. код]

18 травня 1992 року внаслідок обстрілу Сараєво більше 2 тисяч рукописів і 15 тисяч архівних матеріалів були безповоротно знищені. Згідно свідкам, в будівлю потрапили запальні снаряди, випущені з артилерії з пагорбів, при цьому жодна з інших будівель, що знаходилися поруч, не були пошкоджені. Інститут, розташований на верхніх поверхах чотириповерхової будівлі на перехресті вулиці Велько Чубриловича і бульвару Маршала Тіто (Сараєво-Центр), згорів дотла.

Втрачена колекція була однією з найбагатших колекцій східних манускриптів у всьому світі. Серед згорілих манускриптів були 5263 рукописи арабською, перською, турецькою, івритом та аребікою (боснійським арабським алфавітом), як і десятки тисяч документів епохи Османської імперії.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  • Офіційний сайт (босн.)
  • Destruction of cultural heritage in Bosnia-Herzegovina 1992—1996 (англ.)
  • Christopher Markiewicz and Nir Shafir, ред. (2014). Institute for Oriental Studies in Sarajevo. Hazine: a Guide to Researching the Middle East and Beyond.
  1. Aligned ISNI and Ringgold identifiers for institutions // zenodo — 2017. — doi:10.5281/ZENODO.758080