Сардонічна посмішка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сардонічна посмішка

Сардонічна посмішка (лат. risus sardonicus) — стійка гримаса, яка обумовлена судомним скороченням м'язів обличчя, кути рота при цьому відтягнуті вниз і назад з утворенням зморшок та складок шкіри, брови й крила носа піднятті, щелепи сильно стиснуті. Складається враження, що людина одночасно і плаче, і сміється, іноді порівнюють зі злобним вищиром. Хворий самостійно не може розслабити лицеві м'язи.

Виникає як клінічний симптом при правцеві, є часткою патогномонічної діагностичної тріади цієї хвороби, до якої ще входить двобічний тризм (неможливість розтиснути щелепи) та порушення ковтання (дисфагія). Причиною виникнення симптому є тетаноспазмін — один зі складових компонентів токсину Clostridium tetani, збудника правця.

Крім того, сардонічна посмішка може виникати при отруєнні стрихніном, який також спотворює м'язову іннервацію.

У своєму творі «Знак чотирьох» Артур Конан Дойл використовує цей термін для опису змін обличчя убитого Бартолом'ю Шолто.

Література[ред. | ред. код]

  • Возіанова Ж. І. Інфекційні і паразитарні хвороби: в 3 томах. Т.2. — К.: Здоров'я, 2001—696 с. — ISBN 5-311-01249-8
  • Bitter Nemesis: The Intimate History of Strychnine Buckingham, John, CRC Press, 2007, S. 135, ISBN 978-1420053159. (англ.)