Сатановський Євген Янович
| Сатановський Євген Янович | |
|---|---|
| рос. Сатановский Евгений Янович | |
.jpg) | |
| Народився |
15 червня 1959 (64 роки) Москва, РРФСР, СРСР |
| Громадянство |
 СРСР → Росія |
| Національність | єврей |
| Діяльність | ведучий, політолог, економіст, сходознавець |
| Галузь | сходознавство, економіка, політологія[1] і економіка[1] |
| Alma mater | Національний дослідницький технологічний університет «МІСС»d |
| Науковий ступінь | кандидат економічних наук |
| Вчене звання | професор[d] і професор |
| Науковий керівник | V. A. Isaevd |
| Знання мов | російська[1] |
| Заклад | Інститут країн Азії та Африки і Middle East Institute (Moscow)d |
| Посада | президент |
| У шлюбі з | Марія |
| Діти | двоє |
Євген Янович Сатановський (15 червня 1959, Москва, РРФСР, СРСР) — російський сходознавець і економіст, політолог та радіоведучий[2]. Один з провідних російських експертів в області політики Ізраїлю, країн Близького і Середнього Сходу[3]. Президент «Інституту Близького Сходу» (колишній Інститут вивчення Ізраїлю і Близького Сходу). Кандидат економічних наук. Частий співучасник російських політичних тб-шоу, антиукраїнський пропагандист, фігурант бази «Миротворець».
У 2001—2004 роках обіймав посаду президента Російського єврейського конгресу[4].
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 15 червня 1959 року в Москві в єврейській родині[5].
Закінчив Московський інститут сталі і сплавів в 1980 році. Після закінчення вузу працював інженером Державного інституту з проектування металургійних заводів, робочим заводу «Серп і Молот».
Наприкінці 1980-х років зайнявся бізнесом, став президентом групи компаній «Аріель».
З 1993 року — президент Інституту вивчення Ізраїлю (нині Інститут Близького Сходу).
У 1999 році в Інституті сходознавства РАН захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за темою «Специфіка економічного розвитку ізраїльського суспільства в 90-ті роки»[6].
Викладає геополітику і економіку близькосхідного регіону на кафедрі юдаїки Інституту країн Азії і Африки при Московському державному університеті імені М. В. Ломоносова.
Викладав також в Вищій гуманітарній школі імені С. Дубнова і в Московському державному інституті міжнародних відносин.
Член президентської ради російського «Товариства дружби з арабськими країнами».
Член редакційних рад журналів «Діаспора», «Вісник єврейського університету» і «Східна колекція», академічної ради «Бібліотеки юдаїки».
Був третім президентом Російського єврейського конгресу. До 2012 року — член Наглядової-координаційної ради щоквартального наукового журналу «Держава, релігія, Церква в Росії і за кордоном».
З 2019 року - член Громадської ради при Міністерстві оборони Російської Федерації[ru]. Входить до комісії Громадської ради з військового будівництва та наукових досліджень у сфері безпеки. Бере участь як експерт і доповідач у профільних наукових конференціях[7].
Бере участь у передачах свого друга Володимира Соловйова на радіостанції "Вести FM", де також із понеділка до п'ятниці спільно з Сергієм Корнєєвським вів передачу "Від трьох до п'яти". Учасник російських суспільно-політичних ток-шоу на державних TV-каналах, включно з "Вечір з Володимиром Соловйовим[ru]" (з 2015)[8].
Веде власний Telegram-канал під назвою "Армагеддонич", під цією ж назвою виступав на інтернет- і телеканалах "Соловйов Live"
20 жовтня 2023 року був звільнений з посади під час загострення арабсько-ізраїльського конфлікту після того, як назвав прессекретаря МЗС РФ Марію Захарову "антисеміткою й алкоголічкою", а заступника міністра Михайла Богданова звинуватив в отриманні арабських грошей[9][10].
Санкції[ред. | ред. код]
За систематичне поширює наративи відповідно до кремлівської пропаганди з метою виправдання дій росії, та політику, що підривають чи загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України Євген Сатановський доданий до санкціних списків.[11]
6 січня 2023 року доданий до санкційного списку України.[12]
17 березня 2023 року Сатановського внесено до санкційного списку Латвії за "підтримку звірств, скоєних кремлівським режимом", із забороною в'їзду в країну.[13][14]
Особисте життя[ред. | ред. код]
Дружина Марія, двоє дітей і двоє онуків.
Висловлювання[ред. | ред. код]
Євген Янович неодноразово стверджував, що за терористичними актами 11 вересня в США і «Норд-Ост» стоїтьсаудівський принц[15].
- Ви вважаєте себе росіянином? - З культурно-цивілізаційної точки зору — безумовно. З етнічної — я російський єврей. Не просто єврей, а саме російський єврей[16].
Публікації[ред. | ред. код]
Книги[ред. | ред. код]
- Сатановский Е. Я. Экономика Израиля в 90-е годы. — М. : Институт изучения Израиля и Ближнего Востока, 1999. — 218 с. — 800 екз. — ISBN 5-89394-031-8.
- Сатановский Е. Я. Израиль в современной мировой политике: вероятные стратегические противники и стратегические партнеры. — М. : Институт изучения Израиля и Ближнего Востока, 2001. — 162 с. — 800 екз. — ISBN 5-89394-055-5.
- Сатановский Е. Я. Россия и Ближний Восток. Котёл с неприятностями. — М. : Эксмо, 2012. — 384 с. — (Передел мира. 21 век). — 4000 екз. — ISBN 978-5-699-54447-9.
- Сатановский Е. Я. Если б я был русский царь. Советы Президенту. — М. : Эксмо, 2012. — 384 с. — (Передел мира. 21 век). — 3000 екз. — ISBN 978-5-699-56778-2.
- Сатановский Е. Я. Моя жизнь среди евреев. Записки бывшего подпольщика. — М. : Эксмо, 2013. — 448 с. — (Передел мира. 21 век). — 5000 екз. — ISBN 978-5-699-63086-8.
- Сатановский Е. Я. Шла бы ты... Заметки о национальной идее. — М. : Эксмо, 2014. — 512 с. — (Передел мира. 21 век). — 5000 екз. — ISBN 978-5-699-69901-8.
- Сатановский Е. Я. Книга Израиля. Путевые заметки о стране святых, десантников и террористов. — М. : Эксмо, 2015. — 512 с. — (Передел мира. 21 век). — 5000 екз. — ISBN 978-5-699-77155-4.
- Сатановский Е. Я. Жил-был народ... Пособие по выживанию в геноциде. — М. : Эксмо, 2015. — 320 с. — (Передел мира. 21 век). — 3000 екз. — ISBN 978-5-699-82416-8.
Статті[ред. | ред. код]
- Глобализация терроризма и её последствия // Международная жизнь : журнал. — 2001. — Вип. 9—10. — С. 19. — ISSN 0130-9625.[недоступне посилання з травня 2019]
- Большая игра — XXI век // Международная жизнь : журнал. — 2006. — Вип. 3. — С. 15. — ISSN 0130-9625.
- Некоторые силовые центры современного мира: прогноз геополитической ситуации. Россия и мусульманский мир.
- Компромиссы бессмысленны. Россия и мусульманский мир.
- Новый Ближний Восток. Россия и мусульманский мир, 2005. — ISSN 1998—1813.
- Столкновение Ирана с Израилем может обернуться военным конфликтом. Россия и мусульманский мир.
- Большая игра — XXI век. Россия и мусульманский мир.
- Уроки пакистанской демократии. Россия и мусульманский мир.
- Ирак: пять лет войны за нефть и демократию. Россия и мусульманский мир.
- Россия и последствия ускоренной модернизации Ближнего и Среднего Востока. Россия и мусульманский мир.
- Мир на руинах того, что останется..? // «Азия и Африка сегодня» (Москва) : журнал. — 2008. — Вип. 5. — С. 26—27. — ISSN 0321-5075.
- Пять лет войны за нефть и демократию // Международная жизнь : журнал. — 2008. — Вип. 9—10. — С. 3—10. — ISSN 0130-9625.
- Борьба на лоскутном одеяле. Будущее арабского мира определят события в Йемене // Военно-промышленный курьер : еженедельная газета. — 2 сентября 2015. — Вип. 33 (599).
- Eugene Satanovsky. Jewish Politics and Community-Building in the Former Soviet Union // Jewish Political Studies Review. — Vol. 14. — № 1/2. — Spring 2002. — P. 29—45.
Збірники[ред. | ред. код]
- Актуальные проблемы Ближнего Востока. Материалы конференции. М., 1998, ISBN 5-89394-018-0.
Посилання[ред. | ред. код]
- Сатановский, Евгений Янович // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
- Биография Е. Сатановского на сайте агентства РИА «Новости»
- Е. Сатановский в эфире радиостанции «Эхо Москвы»
- Интервью с Е. Сатановским на радио «Факультет»
- Институт Ближнего Востока
- Евгений Сатановский в научной электронной библиотеке ELibrary
- Евгений Сатановский на сайте Еврейского агентства Сохнут
- Евгений Сатановский: «Еврейский Б-г щедр на чудеса» // Президент Института Ближнего Востока рассказывает о причинах и следствиях новых арабских революций Лехаим, апрель 2011 нисан 5771 — 4(228)
- Барак Обама не избежал системной ошибки американцев — президент Института Ближнего Востока Евгений Сатановский Интервью на сайте ТАСС
- Е. Сатановский на Youtube
- ↑ а б в Czech National Authority Database
- ↑ Евгений Сатановский. radiovesti.ru. Архів оригіналу за 24 вересня 2016. Процитовано 24 вересня 2016.
- ↑ «Не надо рубить кошке хвост по частям». Процитовано 24 вересня 2016.
- ↑ www.ip3.ru, Создание сайта IP3 -. Прошлое и настоящее Российского еврейского конгресса. help.rjc.ru. Архів оригіналу за 10 жовтня 2016. Процитовано 24 вересня 2016.
- ↑ Jerusalem, Ассоциация по изучению еврейских общин, Иерусалим. The Society for Research on Jewish Communities,. Сатановский Евгений. Электронная еврейская энциклопедия. eleven.co.il. Процитовано 24 вересня 2016.
- ↑ Сатановський Євген Янович. Специфіка економічного розвитку ізраїльського суспільства в 90-і роки [Архівовано 2020-10-26 у Wayback Machine.]: Дис. … Канд. екон. наук: 08.00.14: Москва, 1999 280 c.
- ↑ Міжнародна конференція з проблем Близького Сходу в МДІМВ — МГІМО- університет
- ↑ Владимир Кара-Мурза: Мельтешение в "Поединке" – гарантия доступа к кормушке. sobesednik.ru (рос.). Процитовано 21 жовтня 2023.
- ↑ Асатрян, Арпине (21 жовтня 2023). «Оскорбил МИД». Соловьев принес извинения Захаровой и уволил Сатановского. Главные новости в России и мире - RTVI (рос.). Процитовано 21 жовтня 2023.
- ↑ "Шмара, яка сильно випиває": російський пропагандист публічно принизив Марію Захарову. 24 Канал (укр.). 20 жовтня 2023. Процитовано 21 жовтня 2023.
- ↑ САТАНОВСЬКИЙ Євген Янович - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Процитовано 21 жовтня 2023.
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №4/2023 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 6 січня 2023 року "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)".
- ↑ Триста восемьдесят седьмой день войны России против Украины. Онлайн RFI. RFI (рос.). 17 березня 2023. Процитовано 21 жовтня 2023.
- ↑ МИД пополнил список нежелательных лиц 35 сторонниками Кремля. rus.lsm.lv (рос.). Процитовано 21 жовтня 2023.
- ↑ Е. Сатановський: «Норд-Ост» організував саудівський принц — Вільна преса, 26 жовтня 2011 року
- ↑ Реставрація «російського» — журнал "Експерт ", 24.11.2014