Сахль ібн Фадль ат-Тустарі
| Сахль ібн Фадль ат-Тустарі | |
|---|---|
Абу-ль-Фадль Сахль ібн Фадль ат-Тустарі (ад-Дустарі, івр. Джашар бен Хесед бен Джашар) - караїмський вчений і екзегет зі знаменитої родини Тустарі.
Біографія[ред. | ред. код]
Він приїхав з Тустара (Шуштарі) в Персію і до кінця одинадцятого століття оселився в Єрусалимі, де незабаром вступив в конфлікт з Ієшуа бен Юдою, главою караїмської громади. Сахль був одним з останніх відомих караїмських вчених, що живуть в Єрусалимі. Його син був узятий в полон хрестоносцями в 1099 році[1].
Складаючи всі свої роботи на арабській мові, він писав численні коментарі, однак нічого не збереглося, крім фрагментів його коментарів до П'ятикнижжя, озаглавленому Кітаб аль-Ішара фі усуль ат-Тавхид ва-ль-'Адль («Керівництво з питань єдинобожжя і справедливості»), а також його трактати про метафізику Аристотеля і кровозмішення. Його інші роботи відомі тільки за назвами. Ібн аль-Хіті приписує Сахль роботу над догматичним богослов'ям (калам) під назвою Кітаб ат-Талвіх фі 'Європейський крупно аль-Калам фі Альфазіхім ва-Барахініхім («Книга, що проливає світло на питання науки Калама щодо їх термінів і аргументів»), полемічна композиція під назвою ар-Радд аля аль-Фаюм («Спростування аль-Фаюм»), робота про рівнодення під назвою І'тідаль («еквалізація») і багато вступні роботи з права (аль-фікх аль-маджаль)[1].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Marzena Zawanowska, «Sahl ibn Faḍl al-Tustarī», in: Encyclopedia of Jews in the Islamic World, Executive Editor Norman A. Stillman.
Література[ред. | ред. код]
- Ben Shammai, Haggai. Yeshua ben Yehudah—A Characterisation of a Karaite Scholar of Jerusalem in the Eleventh Century // Peʿamim 32 (1987): 3-20, esp. 5-6(івр.).
- Gil, Moshe. Jews in Islamic Countries in the Middle Ages, trans. David Strassler (Leiden : Brill, 2004), pp. 269—271 [164].
- Gil, Moshe. The Tustaris, Family and Sect (Tel Aviv: Kamai Press, 1981), pp. 63-65(івр.).
- Mann, Jacob. Text and Studies in Jewish History and Literature (New York: Ktav, 1972), vol. 2, pp. 39-40, 99, 100.
- Nemoy, Leon. Karaite Anthology (New Haven: Yale University Press, 1963), pp. 230—235, 377.
- Poznański, Samuel. The Karaite Literary Opponents of Saadiah Gaon // Karaite Studies, ed. Philip Birnbaum (New York: Hermon Press, 1971), pp. 129—234, esp. pp. 183—185.
- Steinschneider, Moritz. Die arabische Litteratur der Juden (Hildesheim: Olms, 1964), pp. 113 [69], 342 [113].