Сашастра Сіма Бал
(SSB) гінді सशस्त्र सीमा बल | |||
| |||
| |||
| Загальна інформація: | |||
| Тип: | федеральний | ||
| Юрисдикція: |  Індія
| ||
| Дата заснування: | 1962 | ||
| Девіз: | англ. Service, Security and Brotherhood укр. Служба, охорона і братерство | ||
| Структура: | |||
| генеральний директор: | Далджіт Сінгх Чаудхарі | ||
| Керівна організація: | Центральні збройні поліцейські сили | ||
| Ключовий документ: | Закон про Сашастра Сіма Бал, 2007 | ||
| Кількість співробітників: | 97 790 станом на 2023 [1] | ||
| Бюджет: |  8485.77 крор (US$ 1,1 млрд) станом на 2023–24 [2]
| ||
| Вебсайт: | |||
| ssb.gov.in | |||
| |||
Сашастра Сіма Бал (Sashastra Seema Bal, SSB), укр. Збройні прикордонні сили — індійська прикордонна служба, яка охороняє кордони Індії з Непалом і Бутаном.
Це одна зі служб центральних збройних поліцейських сил (CAPF), підпорядкована МВС[en].
Функції[ред. | ред. код]
Служба була створена у 1963 році після індо-китайської війни, спочатку під назвою «Бюро спеціальної служби» англ. Special Service Bureau, SSB). У той час роль Бюро полягала у тому, щоб прищепити почуття національної приналежності у прикордонного населення та допомогти йому розвинути здатність до опору. Для цього застосовувався безперервний процес мотивації, навчання, розвитку і програм соціального забезпечення. Початковою сферою діяльності були Північний Ассам, Північна Бенгалія, гористі регіони Уттар-Прадеш, Гімачал-Прадеш і Ладакх. Пізніше програму було розширено на Маніпур, Трипуру і Джамму в 1965 році; Мегхалаю в 1975; Сіккім у 1976; прикордонні райони Раджастану і Гуджарату в 1988; Нагаленд у 1989, долину Нубра[en], Раджурі[en] та округ Пунч[en] в Джамму і Кашмірі в 1991.
Іншим завданням служби було забезпечення збройної підтримки відділу зовнішньої розвідки Розвідувального бюро. Також передбачалася протидія можливому нападу з боку КНР — у разі ймовірної окупації китайськими військами індійських територій співробітники Бюро мали змішатися з прикордонним населенням і вести партизанські дії проти окупантів.
У 2001 році відповідно до рекомендацій групи міністрів щодо реформування системи національної безпеки за принципом «один кордон — одна служба» після Каргільського конфлікту, службу було оголошено силами охорони індо-непальського[en] кордону. Спочатку вона охороняла кордон з Непалом загальною довжиною 1751 км у штатах Уттаракханд, Уттар-Прадеш, Біхар, Західна Бенгалія і Сіккім. У березні 2004 року SSB було доручено охороняти також 699-кілометровий Індо-бутанський кордон у штатах Сіккім, Західна Бенгалія, Ассам і Аруначал-Прадеш. Службу передали під контроль МВС, змінили назву на теперішню і повністю переглянули призначення. Сучасні її функції полягають у запобіганні транскордонній злочинності та контрабанді, а також іншій антинаціональній діяльності в межах 15-кілометрового поясу уздовж вищеназваних кордонів.
SSB також бере участь в операціях по боротьбі з повстанцями в Джамму і Кашмірі та в операціях по боротьбі з наксалітами в Джаркханді, Біхарі та Чхаттісгарху і виконує обов'язки внутрішньої безпеки, такі як безпека виборів і охорона правопорядку в різних частинах Індії.
У 2014 році уряд Індії дозволив SSB наймати жінок на бойові посади, і ця служба стала першим прикордонним підрозділом, який вирішив формувати жіночі батальйони. Станом на 2023 рік в SSB служили 3449 жінок, з них 40 офіцерів[1].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Force Profile – SSB Ministry of Home Affairs, Govt. Of India (англ.). SSB. Архів оригіналу за 23 березня 2023. Процитовано 24 квітня 2024.
- ↑ а б Rs 1.85 lakh crore allocation to MHA in budget (англ.). The Economic Times. 01 лютого 2022. Архів оригіналу за 01 лютого 2022. Процитовано 23 квітня 2024.