Саюк Микола Олександрович
| Саюк Микола Олександрович | ||
|---|---|---|
 Молодший сержант | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
22 грудня 1987 Дубно, Рівненська область, УРСР | |
| Смерть |
1 листопада 2016 (28 років) с. Славне, Мар'їнський район, Донецька область, Україна | |
| Псевдо | «Француз» | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014-2015 | |
| Приналежність |
 Україна | |
| Вид ЗС |
 Сухопутні війська | |
| Рід військ |
 Механізовані війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | Війна на сході України | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
.svg){kind=small}
Микола Олександрович Саюк (22 грудня 1987, Дубно, Рівненська область, Українська РСР — 1 листопада 2016, с. Славне, Мар'їнський район, Донецька область, Україна) — молодший сержант 24-го окремого штурмового батальйону «Айдар» Збройних Сил України, учасник війни на сході України.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 22 грудня 1987 року в місті Дубно Рівненської області. Після смерті батька, Миколі в той час виповнилося чотири роки, сім'я переїхала жити до села Адамівка Березнівського району. Закінчив 9 класів Соснівської школи і того ж року вступив до вищого професійного училища № 7, де здобув дві спеціальності – муляра та кухаря.
Був активним учасником Революції Гідності, брав участь в протистояннях на Грушевського та Інститутській у кривавий четвер, був поранений. Пішов на фронт добровольцем від самого початку бойових дій, а в грудні 2014 підписав контракт до закінчення особливого періоду.
Молодший сержант, командир відділення зв’язку взводу управління мінометної батареї 24-го окремого штурмового батальйону «Айдар» 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади.
Загинув 1 листопада 2016 року на ВОП в районі села Славне Мар'їнського району Донецької області. Разом з Миколою загинув старший солдат Сергій Кочетов. Провели в останню путь загиблих айдарівців на Майдані Незалежності[1].
Похований в селі Адамівка, Березнівський район, Рівненська область.
По смерті залишилися мати, сестра та дружина.
Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]
- Указом Президента України № 58/2017 від 10 березня 2017 року «за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку» нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[2].
- У селі Адамівка Березнівського району Рівненської області вулицю перейменовано на ім'я Саюка Миколи.
- 2 листопада 2017 року на фасаді Соснівської школи, де навчався Микола, йому встановили меморіальну дошку[3][4].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ На Майдані на колінах провели в останню путь загиблих айдарівців Сергія Кочетова й Миколу Саюка. tsn.ua. ТСН. Архів оригіналу за 1 листопада 2021. Процитовано 1 листопада 2021.
- ↑ Указ Президента України від 10 березня 2017 року № 58/2017 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Відкрито меморіальну дошку загиблому в АТО воїну Миколі Саюку. brrda.gov.ua. Березнівська районна державна адміністрація. Архів оригіналу за 1 листопада 2021. Процитовано 1 листопада 2021.
- ↑
На Березнівщині відкрили меморіальну дошку Миколі Саюку на YouTube
Джерела[ред. | ред. код]
- Саюк Микола Олександрович // Книга пам'яті полеглих за Україну
- Саюк Микола Олександрович. memory.rv.ua. Революція гідності. Війна. Рівненщина. Архів оригіналу за 1 листопада 2021. Процитовано 1 листопада 2021.
- Молодші сержанти (Україна)
- Народились 22 грудня
- Народились 1987
- Померли 1 листопада
- Померли 2016
- Військовики 24-го окремого штурмового батальйону «Айдар»
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Дубна
- Учасники Євромайдану
- Померли в Мар'їнському районі
- Поховані в Березнівському районі