Саї великий
Саї великий | ||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Самець великого саї (підвид C. s. spiza, Тринідад)
Самиця великого саї (підвид C. s. argutus, Коста-Рика)
| ||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Chlorophanes spiza (Linnaeus, 1758) | ||||||||||||||||||
Ареал виду | ||||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||
Motacilla spiza Linnaeus, 1758 | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Са́ї великий[2] (Chlorophanes spiza) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae). Мешкає в Мексиці, Центральній і Південній Америці. Це єдиний представник монотипового роду Саї (Chlorophanes).
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 13-14 см, вага 14-23 г. Виду притаманний статевий диморфізм. Забарвлення самців переважно синьо-зелене, крила і хвіст чорнуваті, пера мають зелені края, голова чорна (крім потилиці і горла). Самиці мають яскраво-зелене забарвлення, горло у них дещо блідіше, живіт жовтуватий. Дзьоб довгий, міцний, вигнутий, зверху темний, знизу жовтий, очі червоні. Забарвлення молодих птахів подібне до забарвлення самиць.
Таксономія[ред. | ред. код]
Великий саї був науково описаний шведським натуралістом Карлом Ліннеєм в 1758 році в десятому виданні його праці Systema Naturae під біномінальною назвою Motacilla spiza[3]. Типовим місцем був визначений Суринам. При описанні виду Лінней покладався на британського натураліста Джорджа Едвардса, який до того описав і проілюстрував великого саї у своїй праці 1743 року A Natural History of Uncommon Birds[4]. У 1853 році німецький орнітолог Людвіг Райхенбах перевів великого саї до роду Саї (Chlorophanes)[5][6]. Великий саї є сестринським видом по відношенню до малого саї з монотипового роду Iridophanes[7].
Підвиди[ред. | ред. код]
Виділяють сім підвидів:[8]
- C. s. guatemalensis Sclater, PL, 1861 — віж південної Мексики (Оахака) до північного Гондурасу;
- C. s. argutus Bangs & Barbour, 1922 — від східного Гондурасу до північної Колумбії;
- C. s. exsul Berlepsch & Taczanowski, 1884 — південно-західна Колумбія і західний Еквадор;
- C. s. subtropicalis Todd, 1924 — Анди в Колумбії та на заході Венесуели;
- C. s. spiza (Linnaeus, 1758) — східна Колумбія, Венесуела, Гвіана, бразильська Амазонія і остріві Тринідад;
- C. s. caerulescens Cassin, 1865 — південно-східна Колумбія, схід Еквадору і Перу, захід бразильської Амазонії і північна Болівія;
- C. s. axillaris Zimmer, JT, 1929 — східне і південно-східне узбережжя Бразилії (від Пернамбуку до Санта-Катарини).
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Великі саї мешкають в Мексиці, Белізі, Гватемалі, Гондурасі, Нікарагуа, Коста-Риці, Панамі, Колумбії, Венесуелі, Гаяні, Французькій Гвіані, Суринамі, Бразилії, Еквадорі, Перу, Болівії та на Тринідаді і Тобаго. Вони живуть у вологих і заболочених тропічних лісах, на узліссях і галявинах та на плантаціях. Зустрічаються на висоті до 2300 м над рівнем моря (в Колумбійських Андах), переважно на висоті до 1700 м над рівнем моря.
Поведінка[ред. | ред. код]
Великі саї зустрічаються поодинці або парами, іноді приєднуються до змішаних зграй птахів. Раціон великих саї на 60% складається з плодів, на 20% з нектару та на 15% з комах. Гніздяться на деревах, в кладці 2 білих яйця, поцяткованих коричневими плямами. Інкубаційний період триває 13 днів.
Галерея[ред. | ред. код]
-
Самець
-
Самець
-
Самиця
-
Самиця
-
Молодий самець
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Chlorophanes spiza.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Linnaeus, Carl (1758). Systema Naturae per regna tria naturae, secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis (Latin) . Т. 1 (вид. 10th). Holmiae (Stockholm): Laurentii Salvii. с. 188.
- ↑ Edwards, George (1743). A Natural History of Uncommon Birds. Т. Part 1. London: Printed for the author at the College of Physicians. с. 25, Plate 25 right.
- ↑ Reichenbach, Ludwig (1853). Icones ad synopsin avium No. 11. Scansoriae B. Handbuch der speciellen Ornithologie (German) . Dresden und Leipzig: Expedition Vollständigsten Naturgeschichte. с. 219–316 [233–234].
- ↑ Paynter, Raymond A. Jr, ред. (1970). Check-List of Birds of the World. Т. 13. Cambridge, Massachusetts: Museum of Comparative Zoology. с. 391.
- ↑ Burns, K.J.; Shultz, A.J.; Title, P.O.; Mason, N.A.; Barker, F.K.; Klicka, J.; Lanyon, S.M.; Lovette, I.J. (2014). Phylogenetics and diversification of tanagers (Passeriformes: Thraupidae), the largest radiation of Neotropical songbirds. Molecular Phylogenetics and Evolution. 75: 41—77. doi:10.1016/j.ympev.2014.02.006. PMID 24583021.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 12 березня 2022.
Посилання[ред. | ред. код]
- Skutch, Alexander F. (1962). Life histories of honeycreepers (PDF). The Condor. 64 (2): 92–116 [92–98]. doi:10.2307/1365479. JSTOR 1365479.
- Наполовину самка, наполовину самець. Вкрай рідкісний птах "засвітився" на камеру. 04.01.2024
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Червоний список МСОП видів із найменшим ризиком (LC)
- Саякові
- Птахи, описані 1758
- Птахи Мексики
- Птахи Белізу
- Птахи Гватемали
- Птахи Гондурасу
- Птахи Нікарагуа
- Птахи Коста-Рики
- Птахи Панами
- Птахи Колумбії
- Птахи Венесуели
- Птахи Гаяни
- Птахи Суринаму
- Птахи Французької Гвіани
- Птахи Бразилії
- Птахи Еквадору
- Птахи Перу
- Птахи Болівії
- Птахи Тринідаду і Тобаго
- Монотипові роди птахів
- Таксони, описані Карлом Ліннеєм