Свистунов Петро Миколайович

Свистунов Петро Миколайович
Народився	27 липня (8 серпня) 1803 Санкт-Петербург, Російська імперія
Помер	15 (27) лютого 1889 (85 років) Москва, Російська імперія
Поховання	Нове Донське кладовище
Країна	Російська імперія
Alma mater	Пажеський корпус
Військове звання	Корнет
Батько	Nikolay Svistunovd
Мати	Mariya Svistunovad
Медіафайли у Вікісховищі

Свистунов Петро Миколайович (27 липня 1803, Петербург — 15 лютого 1889, Москва) — декабрист, корнет лейб-гвардії Кавалергардського полку. Мемуарист.

Біографія

Народився в Петербурзі. Батько — дійсний камергер Свистунов Микола Петрович (помер у 1815 році), мати — Марія Олексіївна Ржевська (перейшла в католицтво, померла в 1866 році в Парижі). За сім'єю до 5 тисяч душ в різних губерніях і кам'яний будинок в Петербурзі. Виховувався в єзуїтському пансіоні і пансіоні барона Шабо, потім у Пажеському корпусі, випущений з камер-пажів корнетом у лейб-гвардії Кавалергардський полк — 20 квітня 1823 року. Член петербурзького осередку Південного товариства з 1823 року, брав участь у діяльності Північного товариства. Знав цілі товариства — введення республіканського правління і поділяв думку про винищення імператорської сім'ї. Сам прийняв у товариство кілька членів.

Наказ про арешт — 19 грудня 1825 року, заарештований у Москві в ніч на 21 грудня, 23 грудня доставлений до Петропавловської фортеці. У червні 1826 року намагався покінчити життя самогубством. Засуджений за II розрядом і по конфірмації 10 липня 1826 року засуджений на каторжні роботи на 20 років, термін скорочений до 15 років — 22 серпня 1826 року. Відправлений з Петропавлівської фортеці до Сибіру — 18 січня 1827 року. Покарання відбував у Читинському острозі і Петровському заводі. У 1835 році звернений на поселення в с. Ідінське (Кам'янку) Іркутської губернії. У 1837 році за клопотанням чоловіка сестри генерал-майора графа Бальмена дозволено перевести в місто Курган Тобольської губернії. Прибув в Курган 21 січня 1838 року, купив у Кургані будинок (за 3320 рублів), що належав декабристу Назімову. На прохання брата, О. М. Свистунова, дозволено вступити на службу в одне з присутствених місць міста Тобольська — 30 вересня 1841 року. Служив канцелярським служителем у губернському правлінні. За відзнаку підвищений в колезькі реєстратори — 184 року, а потім, за вислугою років, у губернські секретарі. По маніфесту про амністію 26 серпня 1856 року йому і дітям, народженим після вироку, даровані права спадкового дворянства, прибув з родиною до Москви — 10 березня 1857 року, виїхав до Калуги — 16 березня, височайше дозволено виїхати за кордон на 6 тижнів для побачення з матір'ю — 1 квітня 1857 року. Отримав від свого брата, О. М. Свистунова, частину батьківського спадку — маєток у Лихвинському та Козельському повітах Калузької губернії. Обрано в члени Калузького губернського комітету із влаштування побуту поміщицьких селян у 1859 році, дозволено перебування в столицях, але під наглядом — 27 травня 1860 року, був членом від уряду в Калузькій по селянських справах присутності, віце-президент губернського статистичного комітету, викладав французьку літературу у калузькій жіночій гімназії. У 1863—1889 жив у Москві, де й помер. Похований в Олексіївському монастирі (в 1929 прах перенесено в Донський монастир).

Дружина (з 25 січня 1842 року) — Тетяна Олександрівна Неугоднікова (померла 1875 року), прийомна дочка наглядача Курганського повітового училища Олександра Івановича Дуранова.

Мемуарист

Йому належать статті в «Русском Архиве» (1870 і 1871) з приводу книг і статей про 14 грудня 1825 року і декабристів.

Джерела

• Декабристы. Биографический справочник. Под ред. академика М. В. Нечкиной. — М.,"Наука", 1988, с.164 (рос.)