Красногорський район (Удмуртія)
Красногорський район | |||||
---|---|---|---|---|---|
рос. Красногорский район удм. Красногорск ёрос | |||||
| |||||
Основні дані | |||||
Суб'єкт Російської Федерації: | Удмуртія | ||||
Утворений: | 15 липня 1929 року | ||||
Населення (2019[1]): | 8711 осіб | ||||
Площа: | 1860,05 км² | ||||
Густота населення: | 4,68 осіб/км² | ||||
Телефонний код: | 7-34164 | ||||
Населені пункти та поселення | |||||
Адміністративний центр: | село Красногорське | ||||
Сільських населених пунктів: | 72 | ||||
Влада | |||||
Голова місцевої думи: | Бабінцев Віктор Ігорьович | ||||
Голова району: | Корепанов Володимир Серафимович | ||||
Мапа | |||||
Красного́рський район (рос. Красногорский район, удм. Красногорск ёрос) — муніципальний округ у складі Удмуртської Республіки Російської Федерації. Адміністративний центр — село Красногорське.
Географія[ред. | ред. код]
Округ розташований на північному заході республіки. Його площа становить 1 860,1 км² і з цим показником він займає 12 місце серед усіх округів (їх 25) Удмуртії. Він межує із Кіровською областю — на заході з Унінським районом; та з іншими районами Удмуртії — Юкаменським та Глазовським районами на півночі, Балезінським на сході, Селтинським на півдні та Ігринським районом на півдні та південному сході.
Історія[ред. | ред. код]
Округ був утворений 15 липня 1929 року як Святогорський район. Він складався з 13 сільрад Святогорської та Кур'їнської волостей Глазовського повіту. 1 січня 1932 року район був ліквідований, а його територія включена до складу Юкаменського та Глазовського районів. 8 січня 1935 року Святогорський район був відновлений, але 9 березня того ж року перейменований на Баришниковський. 10 липня 1938 року він знову був перейменований, отримавши сучасну назву. 1962 року, в результаті адміністративної реформи, район був ліквідований, територія відійшла до Балезінського, Ігринського та Глазовського районів. 1965 року Красногорський район був остаточно відновлений в своїх межах.
2021 року Красногорський район був перетворений в муніципальний округ зі збереженням старої назви, при цьому були ліквідовані усі сільські поселення:
Поселення | Площа, км² |
Населення, осіб (2002) |
Населення, осіб (2010) |
Населення, осіб (2019) |
Центр | Населені пункти |
---|---|---|---|---|---|---|
Агрікольське сільське поселення | 448,54 | 1601 | 1391 | 1270 | Красногорське | 17 |
Архангельське сільське поселення | 164,06 | 636 | 470 | 323 | Архангельське | 5 |
Валамазьке сільське поселення | 139,71 | 1079 | 851 | 620 | Валамаз | 1 |
Васильєвське сільське поселення | 210,89 | 1019 | 649 | 456 | Васильєвське | 18 |
Дьобинське сільське поселення | 107,28 | 759 | 635 | 507 | Дьоби | 8 |
Кокманське сільське поселення | 255,73 | 426 | 333 | 262 | Кокман | 1 |
Красногорське сільське поселення | 59,69 | 4892 | 4694 | 4284 | Красногорське | 5 |
Кур'їнське сільське поселення | 116,72 | 742 | 566 | 455 | Кур'я | 5 |
Прохоровське сільське поселення | 253,15 | 590 | 430 | 301 | Барани | 7 |
Селегівське сільське поселення | 104,28 | 475 | 328 | 233 | Великий Селег | 4 |
Населені пункти[ред. | ред. код]
№ | Населений пункт | Населення, осіб (2002) |
Населення, осіб (2010) |
---|---|---|---|
1 | Агриколь | 731 | 728 |
- | Андрієвці | 0 | - |
2 | Артик | 190 | 152 |
3 | Архангельське | 457 | 355 |
4 | Багир | 261 | 222 |
5 | Барани (Агрикольське) | 11 | 8 |
6 | Барани (Прохоровське) | 287 | 232 |
7 | Ботаніха | 142 | 94 |
8 | Бурово | 25 | 25 |
9 | Бухма | 19 | 14 |
10 | Вавилово | 79 | 64 |
11 | Валамаз | 1079 | 851 |
12 | Васильєвське | 327 | 254 |
13 | Велика Ігра | 18 | 11 |
14 | Великий Полом | 4 | 12 |
15 | Великий Селег | 400 | 290 |
16 | Великі Чуваші | 47 | 19 |
17 | Гаїнці | 64 | 20 |
18 | Демидовці | 9 | 5 |
19 | Дьоби | 398 | 358 |
20 | Єлово | 28 | 21 |
21 | Єфремово | 4[2] | 0 |
22 | Захватай | 44 | 30 |
23 | Зотово | 57 | 48 |
24 | Івановці | 8[3] | 0 |
25 | Каркалай | 58 | 9 |
26 | Касаткино | 8 | 6 |
- | Кельдиш | 0 | - |
27 | Киселі | 6 | 4 |
28 | Клабуки | 61 | 45 |
29 | Кокман | 426 | 333 |
30 | Коровкинці | 70 | 34 |
31 | Котомка | 30 | 14 |
32 | Красногорське | 4559 | 4425 |
33 | Кульоміно | 15 | 8 |
34 | Кур'я | 570 | 446 |
35 | Мала Ігра | 83 | 58 |
36 | Малі Чуваші | 7[4] | 0 |
37 | Малягурт | 125 | 89 |
38 | Мельниченки | 43 | 33 |
39 | Мухино | 133 | 84 |
40 | Нефедово | 22 | 13 |
41 | Новий Караул | 94 | 66 |
42 | Новий Качкашур | 0 | 0 |
43 | Новий Кеновай | 2 | 1 |
44 | Ново-Кичино | 34 | 27 |
45 | Нохріно | 1[5] | 0 |
46 | Огородники | 15 | 9 |
47 | Осипинці | 0 | 0 |
48 | Пивовари | 25 | 19 |
49 | Полянці | 0 | 0 |
50 | Потапово | 35 | 20 |
51 | Прохорово | 129 | 66 |
- | Раменці | 0 | - |
52 | Рилово | 72 | 49 |
53 | Родники | - | - |
54 | Руський Караул | 7 | 4 |
55 | Рябово | 54 | 41 |
56 | Севастьяновці | 0 | 0 |
57 | Сичі | 3[6] | 0 |
- | Старе Біляєво | 0 | - |
58 | Старе Кичино | 133 | 118 |
59 | Старий Качкашур | 88 | 64 |
60 | Старий Кеновай | 66 | 20 |
61 | Сюрзяне | 36 | 19 |
62 | Тараканово | 62 | 67 |
- | Тарасенки | 0 | - |
63 | Тукташ | 83 | 74 |
64 | Тура | 79 | 75 |
65 | Убитьдур | 43 | 25 |
66 | Удмуртський Караул | 117 | 87 |
67 | Чебаково | 13[7] | 0 |
68 | Черниші | 19 | 4 |
69 | Чумаки | 26 | 22 |
70 | Шахрово | 32 | 11 |
71 | Шаші | 3 | 1 |
- | Шиші | 0 | - |
72 | Юшур | 43 | 44 |
Населення[ред. | ред. код]
Населення району становить 8711 осіб (2019[1]; 10002 в 2012[8], 10347 в 2010[9], 11628 в 2009[10], 12219 у 2002[11]), з них 59,3 % — росіяни, 38,0 % — удмурти, 1,5 % — татари.
Економіка[ред. | ред. код]
Район є сільськогосподарським.
Відомі особистості[ред. | ред. код]
У районі народився:
- Широких Микола Олександрович (* 1950) — удмуртський диригент, музикант (с. Заутинський Орел).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2019 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- ↑ З них росіяни — 100 %.
- ↑ З них удмурти — 100 %.
- ↑ З них росіяни — 100 %.
- ↑ З них удмурти — 100 %.
- ↑ З них росіяни — 67 %, удмурти — 33 %.
- ↑ З них удмурти — 69 %, росіяни — 31 %.
- ↑ Численность постоянного населения Удмуртии на 1 января 2012 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- ↑ Результати перепису населення 2010 року в Удмуртії (рос.) [Архівовано 2022-08-17 у Wayback Machine.]
- ↑ Чисельність населення на 1 січня 2009 року. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 11 березня 2022.
- ↑ Результати перепису населення 2002 року в Удмуртії (рос.) [Архівовано 2022-08-17 у Wayback Machine.]
Посилання[ред. | ред. код]
Це незавершена стаття про Удмуртію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
|