Святоцький Олександр Дмитрович

Святоцький Олександр Дмитрович
Народився	30 грудня 1953(1953-12-30) (70 років) Львів
Країна	Україна
Національність	українець
Діяльність	правник
Alma mater	ЛДУ імені Івана Франка (1980)
Галузь	Теорія та історія держави і права
Заклад	ЛНУ ім. І. Франка
Посада	Головний редактор юридичного журналу «Право України»
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор юридичних наук
Нагороди

Свято́цький Олександр Дмитрович (нар. 30 грудня 1953, Львів) — український правознавець, доктор юридичних наук (1995), професор, дійсний член (академік) Національної академії правових наук України (2009), заслужений юрист України (1997), головний редактор найстарішого в Україні загальнонаціонального юридичного журналу «Право України» з 1995 р. і до сьогодні. Почесний професор Запорізького національного університету.

Біографія

Народився 30 грудня 1953 р. у м. Львові. Українець.

Освіта

Закінчив (з відзнакою) юридичний факультет Львівського державного університету ім. І. Я. Франка (нині — Львівський національний університет імені Івана Франка) (1980).

Захистив дисертацію на здобуття вченого ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.01 на тему «Заснування і розвиток радянської адвокатури (історико-правовий аспект)» (1987).

Захистив дисертацію на здобуття вченого ступеня доктора юридичних наук за спеціальністю 12.00.01 на тему «Адвокатура в юридичному механізмі захисту прав громадян (історико-правове дослідження)» (1995).

Діяльність

Після закінчення університету за направленням з 1980 р. працював відповідальним секретарем комісії у справах неповнолітніх Львівського міськвиконкому.

З 1983 р. по 1990 р. — аспірант, асистент, старший викладач, доцент кафедри кримінального права і процесу юридичного факультету Львівського державного університету ім. І. Я. Франка.

У 1987 р. захистив дисертацію на здобуття вченого ступеня кандидата юридичних наук.

У 1990 р. і йому присвоєно вчене звання доцента.

З 1990 р. по 1993 р. — докторант юридичного факультету Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка.

З 1994 р. і до сьогодні є адвокатом.

З 1995 р. співзасновник і старший партнер Адвокатського об'єднання "Адвокатська компанія «Кайрос».
У 1995 р. захистив дисертацію на здобуття вченого ступеня доктора юридичних наук.
З жовтня 1995 р. до сьогодні — головний редактор найстарішого в Україні юридичного журналу «Право України».
З 1996 р. і до сьогодні співзасновник і президент ТОВ "Видавничий Дім «Ін Юре».
У 1997 р. йому присвоєно вчене звання професора.
У 2000 р. обраний членом-кореспондентом Національної академії правових наук України.
У 2000—2001 рр. та 2003—2004 рр. призначався Радником Прем'єр-міністрів України на громадських засадах.
З 2002 р. по 2004 р. призначався радником Міністра транспорту і зв'язку України Г. М. Кірпи.
З 2001 р. по 2004 р. обіймав посаду директора Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Національної академії правових наук України.
У 2009 р. обраний дійсним членом (академіком) Національної академії правових наук України.
З жовтня 2013 р. співзасновник і президент ТОВ "Юридичне видавництво «Право України».

У листопаді 2015 р. Радою адвокатів України призначений головою Науково-консультативної ради при Національній асоціації адвокатів України.

З грудня 2015 р. по серпень 2017 р. ректор Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України.

З 2016 р. по 2019 р. призначався радником Першого віце-прем'єр-міністра України на громадських засадах. 

З 2019 р. співзасновник і президент ТОВ "Юридичний портал «Ратіо Деціденді», ТОВ «Е-Адвокат».

З вересня 2019 р. призначено позаштатним радником Першого заступника Голови Верховної Ради України (розпорядження Першого заступника Керівника Апарату Верховної Ради України, № 2301-к від 20 вересня 2019 р.)

З жовтня 2020 р. співзасновник і президент ТОВ «Офіс незалежних експертиз».

З липня 2021 р. співзасновник і президент ТОВ «Платформа судової практики».

З жовтня 2021 р. призначено позаштатним радником Голови Верховної Ради України (розпорядження Керівника Апарату Верховної Ради України, № 1718-К від 11 жовтня 2021 р.)

Основні напрями наукових досліджень: конституційне право, організація публічної влади, українська державність: витоки, етапи становлення та розвитку, філософія права, судоустрій, судовий прецедент, право інтелектуальної власності, розвиток та сучасне правове положення інституту адвокатури.
Є автором понад 200 наукових праць.

Святоцький О. Д. є членом науково-консультативних рад при Конституційному Суді України, Верховному Суді, Голові Верховної Ради України.

Нагороди та звання

За вагомі внески у розбудову державності у 1997 р. присвоєно почесне звання «Заслужений юрист України».
У 2002 р. Указом Президента України нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня.
У 2003 р. нагороджений Почесною грамотою Кабінету Міністрів України.
У 2003 р. була присуджена премія імені Ярослава Мудрого.
У 2004 р. нагороджений Почесною грамотою Верховної Ради України.
У 2007 р. Указом Президента України нагороджений орденом «За заслуги» ІІ ступеня.
У 2012 р. нагороджений:
Нагрудним знаком «Почесна відзнака Конституційного Суду України»;
Подякою Генерального прокурора України;
Медаллю «За заслуги у розвитку адвокатури»;
Почесною грамотою Секретаріату Національної спілки журналістів України;

У 2015 р. нагороджений: Відзнакою Національної асоціації адвокатів України — орденом "Видатний адвокат України;

Нагрудним знаком «Почесна відзнака Української секції Міжнародної поліцейської асоціації».

У 2017 р. Указом Президента України нагороджений орденом «За заслуги» І ступеня.

07 жовтня 2021 року нагороджений орденом святого рівноапостольного князя Володимира II ступеня за заслуги перед Помісною Українською Православною Церквою та побожним народом.

Посилання

• Святоцький // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — ISBN 966-7492-05-2.
• Бойко І. Академік Олександр Святоцький — яскравий представник Львівської історико-правової школи Франкового університету // Вісник Львівського університету. Серія юридична — 2020. — Випуск № 70. С. 236—243.
• Юридичний журнал «Право України»
• Адвокатська компанія «Кайрос»
• Головний редактор
• ТОВ "Видавничий Дім «Ін Юре»
• ТОВ "Юридичний портал «Ратіо Деціденді»
• Предстоятель взяв участь у презентації книги «Українська державність: історико-правничі нариси». Митрополит Епіфаній відзначив церковними нагородами осіб, які долучилися до створення цього унікального видання.