Світлологія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Світлоло́гія — наука про світлове середовище в будинках та спорудах, закономірності поширення світла, гігієну світла та його фізіологічний та психологічний вплив на людський організм.

Необхідність розрахунку оптимальної площі, форми та розміщення світлопрозорих огороджень пов'язане з тим, що у будинках через них найбільш інтенсивно триває процес обміну енергією між зовнішнім та внутрішнім середовищами. Для ефективності тепло- та звукообміну бажано мати вікна та ліхтарі мінімальної площі. Але з іншої точки зору велика площа світлопрорізів дозволяє економити електричну енергію на освітлення приміщень. Узгодженням цих суперечливих вимог займається світлологія.

Література[ред. | ред. код]

1. Скриль І.Н., Скриль С.І. Основи архітектурної світлології (розрахунок і проектування природного, штучного й суміщеного освітлення та інсоляції): Навч. посіб. — К.: Вища шк., 2006. −214 с.: іл.[1][недоступне посилання з вересня 2019]