Світосистема — це результат глобальної геопросторової єдності причинно-наслідкових ефектів зростання масштабності потоків і структур суспільної активності, швидкості та інтенсивності генетичних та функціональних взаємодій в системі «людина-природа». Визначенням цього терміну займалися: О. Шаблій, М. Пістун, О. Топчієв, К. Оме та інші.
Людина,як компонент географічного середовища, почала займати провідне місце. Її зв'язки з природою перейшли на інший функціональний рівень. Світ — це не лише поєднання людини і природи, це включення тих функціональних систем, за якими вони співіснують.
Функціональні і генетичні складові[ред. | ред. код]
Політосфера — взаємодія суб’єктів, що визначають суспільні відносини, основою яких є проблема завоювання, використання і утримання влади.
Функціональні зв’язки в світосистемі вирізняються своєю глобальністю, так як зростає масштабність, інтенсивність та швидкість взаємодій на локальному і глобальному рівнях. Але ці рівневі межі поступово розмиваються, так як певна локальна подія може глобально впливати на весь світ.
Функціонально-компонентний склад глобального системного утворення як світосистема формують такі підсистеми:
Демографо-екологічна підсистема розглядається як сукупність зв’язків між людиною і природою у формуванні життєвого простору. Природні умови виступають передумовою відтворення населення.
Економічно-господарська підсистема — сукупність виробничих відносин з поєднанням розвитку продуктивних сил в єдиному економічному просторі.
Інформаційно-технологічна підсистема — це технологічні системи і процеси, що є наслідком розумової діяльності з освоєнням навколишнього світу.
Соціально-культурна підсистема - сукупність структур, які забезпечують генетичний і функціональний обмін культурними цінностями.
Політична підсистема — система державних і недержавних стосунків соціальних (суспільних та політичних) інститутів, що виконують певні політичні функції.