Седнівська сотня
Седнівська сотня — сформована, ймовірно, ще у 1651 році, але юридично оформилася за Переяславськими угодами з Москвою.
Історія[ред. | ред. код]
Вперше згадана у присяжних списках 1654 році у складі Чернігівського полку. У 1659 році, після Гадяцької угоди, у зв'язку з посиленням військово-політичного протистояння між пропольською та проросійською козацькою старшиною, сотня була перетворена в окремий Седнівський полк (1659) року, який мав підрозділи в Роїщах, Тупичеві, Клочкові і Березні, на чолі з полковником Григором Ничипором. Але в кінці того ж року полк ліквідували, а відновлену Седнівську сотню знову включили до Чернігівського полку.
У 1669 році з її складу була виділена Сиберезька сотня. У складі Чернігівського полку Седнівська сотня незмінно знаходилася аж до ліквідації у 1782 року, коли її територію включили до Чернігівського намісництва. Серед сотенної старшини найбільш відомими урядовцями стали представники родин Полетик, Войцеховичі та Римш .
Містечко Седнів, сьогодні — однойменне селище Чернігівського району Чернігівської області. До 1648 року Седнів — центр Седнівської волості Чернігівського повіту Чернігівського воєводства.
Сотники[ред. | ред. код]
Петличний Михайло Савич (1671–1673)
Бутович Степан Іванович (1697–1698)
Фридрикевич Криштоф Самійлович (1699–1700)
Домонтович Федір Павлович (1705)
Войцехович Петро Богданович (1712–1723)
Милютинович Дмитро (1723–1725)
Населені пункти[ред. | ред. код]
До Седнівської сотні входили: Андрушицький хутір; с. Андруші; с. Бігач; с. Білі Берези; с. Борки; с. Боромики; хутір Великі Щимлі; с. Дирчин; Дирчинські млини; с. Драгівка; с. Жовідь; Загребельна слобода; с. Займище; Здрягівка — слобода; Ілкуча — слобода; с. Камка; с. Клочкове; с. Кобилянка (Чернігівський район); с. Конотоп (Не плутати з містом Конотоп Ніжинського полку*); с. Макишене;с. Малі Щимлі; с. Низківка; с. Нові Боровичі; с. Нові Млини; с. Петрівка; Рогозка — хутір; с. Руденка; с. Сахнівка; Седнів; с. Смяч; с. Стара Рудня; с. Старі Боровичі; с. Хотуничі; с. Хрипківка; с. Черниші.
У 1769 році до сотні занесені села Богородицьке, Бугачі, Войцеховичі, Волвід, Гутище, Петрова Слобідка.
Галерея[ред. | ред. код]
Див. також[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
1. http://forum.genoua.name/viewtopic.php?id=66
Література[ред. | ред. код]
• Кривошея В. Українська козацька старшина. Ч 1. Реєстр урядників гетьманської адміністрації.- Вид. 2-ге, доповнене, уточнене і виправлене. — К.: Стилос, 2005. — С. 63.
• Василенко Н.Генеральное следствие о маетностях Черниговского полка 1729–1730 г.- Чернигов, 1908. — С. 64-78.
|