Селятин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Селятин
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Чернівецька область
Район Вижницький район
Громада Селятинська сільська громада
Облікова картка картка 
Основні дані
Населення 2380
Поштовий індекс 59131
Телефонний код +380 3738
Географічні дані
Географічні координати 47°52′25″ пн. ш. 25°11′10″ сх. д. / 47.87361° пн. ш. 25.18611° сх. д. / 47.87361; 25.18611Координати: 47°52′25″ пн. ш. 25°11′10″ сх. д. / 47.87361° пн. ш. 25.18611° сх. д. / 47.87361; 25.18611
Середня висота
над рівнем моря
824 м
Водойми Сучава
Місцева влада
Адреса ради 59131, Чернівецька область, Вижницький район, с. Селятин
Карта
Селятин. Карта розташування: Україна
Селятин
Селятин
Селятин. Карта розташування: Чернівецька область
Селятин
Селятин
Мапа
Мапа

CMNS: Селятин у Вікісховищі

Селя́тин — село в Україні, в Чернівецькій області, Вижницькому районі, центр Селятинської сільської громади.

Географія[ред. | ред. код]

У селі бере початок струмок Демен, правий доплив Путилки.

У селі струмок Рапочів впадає у річку Сучаву.

Населення[ред. | ред. код]

За переписом 1900 року в селі Селятин Радівецького повіту були 962 будинки, проживали 4578 мешканців: 3275 українців, 2 липовани, 71 румун, 220 німців, 890 євреїв, 54 поляки, 3 угорці.[1]

Мова[ред. | ред. код]

Рідна мова населення за даними перепису 2001 року[2]:

Мова Чисельність, осіб Доля
Українська 1 154 98,38 %
Інші 19 1,62 %
Разом 1 173 100,00 %

Природні явища[ред. | ред. код]

Селятин — це найбільш грозове місце України. 45 днів року — грозові. Після нього йде Великий Березний Ужгородського району Закарпатської області — 43 дні на рік, Рахів — 41 день на рік. Селятин також відомий найтривалішою грозою. У 1948 р. вона почалася 10 червня о 15:30 і закінчилася 12 червня о 4:30, тобто тривала 37 годин. [3]

17 вересня 2017 в Карпатах пронісся потужний буревій. Максимальні пориви вітру подекуди досягали 40 м/с. Він прийшов із Румунії, а його епіцентр припав саме на Селятин. Він налетів приблизно о 19:00 і тривав не більше півгодини, але наробив чимало шкоди (валив дерева, зривав дахи, і навіть перевертав автомобілі).

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Відомі люди[ред. | ред. код]

  • Ангельський Олег В'ячеславович — доктор фізико-математичних наук.
  • Демешко Микола Іванович – головний лікар Чернівецького обласного клінічного кардіологічного диспансеру, заслужений лікар України. Народився 1949 р., с. Селятин, Путильський район. У 1966-1972 рр. навчався в Чернівецькому державному медінституті, після закінчення працював лікарем-терапевтом Герцаївської районної лікарні. У 1973-1979 pp. - лікар-терапевт Чернівецької міської лікарні № 1, впродовж 1979-1983 pp. - головний лікар санаторія-профілакторія працівників автошосдора, з 1983-го по 1985 р. - лікар-кардіоревматолог вузлової лікарні ст. Чернівці, з 1985 по 1989 р. - головний лікар Великокучурівської лікарні Сторожинецького району. Протягом 1989-1992 pp. - лікаря-аташе, завідувач здоровпунктом Посольства СРСР у Республіці Гана. З 1992 - головний спеціаліст відділу охорони здоров’я Буковинського міжрегіонального товариства «Модуль», з 1997 р. - головний лікар Чернівецького обласного клінічного кардіологічного диспансеру. У 2004 р. присвоєно почесне звання «Заслужений лікар України». Нагороджений Почесною грамотою Міністерства охорони здоров’я України, медаллю імені акад. М.Д. Стражеска «За заслуги в охороні здоров’я». Юхим Гусар.[4]
  • Махліновський Сергій Данилович - військовик. Народився 04.01.1956 р. у прикордонному селі Шегині, Мостиський район, Львівська область, в родині офіцера-прикордонника. З 1977 року, після закінчення Московського Вищого прикордонного військово-політичного училища, проходив службу в Чернівецькому прикордонному загоні. З посади начальника 6-ї прикордонної застави, яка розташовується в селищі Селятин, був направлений на війну в Афганістан. Багато з тих подій сьогодні бачаться по-іншому. А тоді… Тоді «по той бік річки» йшла справжня війна, кривава та жорстока, неоголошена, а тому невідома. Сергій Махліновський особисто брав участь в 4-х бойових операціях. 29.06.1986 р. при проведенні бойової операції десантно-штурмова група, яку очолював майор, потрапила в засідку. Офіцер-прикордонник зумів вселити впевненість підлеглим. Чіткими і умілими діями організував оборону, а потім - миттєву контратаку. Прикордонники із боєм зайняли вигідну позицію. Десантно-штурмова група забезпечила висадку і вступ у бій головних сил прикордонників. Махліновський в цьому бою був тяжко поранений. Під час евакуації від розриву міни загинув. Майора Маліновського солдати поважали і називали просто Даниловичем. Ім’я Сергія Махліновського присвоєно прикордонній заставі в с. Селятин Чернівецького прикордонного загону 10 лютого 1999 року. Його ім'я літератор, бібограф В'ячеслав Шинкарь ввів до історико-краєзнавчого видання "І чорніли тюльпани..." (м. Вернівці : Відавничо-інформаційний центр "Місто" , 2020. - С. 124).[5]

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Gemeindelexikon der im Reichsrate vertretenen Königreiche und Länder, bearbeitet auf Grund der Ergebnisse der Volkszählung vom 31. Dezember 1900, XIII. Bukowina. Wien (online).
  2. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  3. Книга рекордів та дивовиж Карпатії
  4. Демешко Микола Іванович // Випускників твоїх славетні імена/ Т.М. Бойчук, В.Ф. Мислицький, В.Т. Бачинський, В.В. Білоокий, О.І. Іващук, О.Ф. Кулик, С.С. Ткачук, М.Д. Лютик // Видавництво Чернівці:"Місто".-2014. С. 148.
  5. Гусар Ю. На заставі пам’ятають «Даниловича» [про офіцера-прикордонника Сергія Махліновського]. / Юхим Гусар // газета Буковинське віче. – 2015. – 30 грудня (№50). – С. 3.

Посилання[ред. | ред. код]

Погода в селі Селятин