Семевський Василь Іванович

Семевський Василь Іванович
Народився	25 грудня 1848 (6 січня 1849) Полоцьк, Вітебська губернія, Російська імперія
Помер	21 вересня (4 жовтня) 1916 (67 років) Петроград, Російська імперія
Поховання	Літераторські мостки
Країна	Російська імперія
Діяльність	письменник, журналіст, історик, публіцист
Alma mater	The First Saint-Petersburg Gymnasiumd Санкт-Петербурзький Імператорський університет (1872)
Заклад	Санкт-Петербурзький державний університет Голос минувшаго Олександрівський ліцейd Бестужевські курси
Вчене звання	професор
Відомі учні	Мякотін Венедикт Олександрович
Членство	Союз визволення Вольное экономическое общество Q30879419? Товариство для допомоги нужденним літераторам і вченим (1897) Q4330299?
Партія	Народно-соціалістична (трудова) партія
Нагороди	Уваровська премія (1889)
Семевський Василь Іванович у Вікісховищі

Семевський Василь Іванович (25 грудня 1848 6 січня 1849 — 21 вересня 4 жовтня 1916) — російський історик ліберально-народницького напряму, доктор російської історії, професор, автор робіт з соціальної історії та історії передової громадської думки в Росії XVIII — першої половини XIX ст., з історії селянства, засновник і редактор журналу «Голос минулого», громадський діяч. Походив з дворянського роду Семевських, брат історика М. І. Семевського.

Біографія

Навчався з 1859 по 1863 рік у Другому кадетському корпусі, а потім в 1-й петербурзької гімназії, яку закінчив в 1866 році із золотою медаллю. Після закінчення гімназії вступив до Санкт-петербурзької медико-хірургічної академії, де навчався протягом двох років. Після цього поступив на історико-філологічний факультет Петербурзького університету, який закінчив у 1872 році. В університеті визначилися наукові інтереси Василя: історія російського селянства XVIII—XIX століття.

На формування інтересів Василя прямим чином повпливали професійні інтереси старшого брата. Не дивно, що перші статті молодого вченого з'явилася в журналі М. І. Семевського «Русская старина»: «Література Катерининського ювілею», «Княгиня Катерина Романівна Дашкова» (обидві 1874 рік), «Кріпаки при Катерині II», (1876 рік), «Олександр Григорович Іллінський», (1878 рік).

З 1882 року він починає читати лекційний матеріал в Санкт-Петербурзькому університеті як приват-доцент (курс російської історії). У 1886 році він був усунений від викладання на кафедрі через т. зв. «шкідливий напрям». Розпорядження на відсторонення Семевского віддав міністр народної освіти І. Д. Делянов з подачі К. М. Бестужева-Рюміна. В умовах реакції 80-х років пробудження інтересу студентів до серйозного вивчення доль російського селянства і до соціально-економічних умов його життя вважалося недоречним.

У 1889 році в Московському університеті він захищає докторську дисертацію з російської історії: «Селянське питання в XVIII і першій половині XIX століття».
У 1891 році Семевський здійснив подорож по Сибіру для знайомства з місцевими архівами. Крім архівних даних його цікавило також сучасне становище робітників на золотих копальнях Якутії, і йому вдалося зібрати масу фактичного матеріалу для свого дослідження «Робітники на сибірських золотих промислах», яке з'явилося на сторінках «Русской мысли» в 1893—1894 роках і в остаточному вигляді в 1898 році.

Джерела

• І. Глизь. Семевський Василь Іванович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 706.

Посилання

• Семевський Василь Іванович