Семенов Володимир Магомедович

Семенов Володимир Магомедович
карач.-балк. Владимир Магометни джашы Семенланы
Народився	8 червня 1940(1940-06-08) (83 роки) Хурзукd, Q4479426?, Карачаєвська автономна область, Ставропольський край, РРФСР, СРСР
Громадянство	СРСР,  Росія
Національність	карачаєвець
Діяльність	військовослужбовець, політик, державний діяч
Alma mater	Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації, Азербайджанське вище військове училище імені Гейдара Алієва і Військова академія імені М. В. Фрунзе
Знання мов	російська
Членство	ЦК КПРС і Рада Федерації
Посада	член Ради Федерації і Head of Karachay-Cherkessiad
Військове звання	генерал армії
Партія	КПРС
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Володимир Магомедович Семенов (8 червня 1940(19400608), аул Хурзук, тепер Карачаєвського району, Карачаєво-Черкесія, Російська Федерація) — радянський і російський військовий та державний діяч, головнокомандувач сухопутних військ СРСР (Російської Федерації), президент Карачаєво-Черкеської Республіки, генерал армії (13.06.1996). Член ЦК КПРС у 1990—1991 роках. Народний депутат СРСР (1989—1991). Член Ради Федерації Федеральних Зборів Російської Федерації (1999—2001).

Життєпис

Батько — карачаєвець, мати — росіянка.

З 1958 року служив у Радянській армії. У 1962 році закінчив Бакинське вище загальновійськове командне училище імені Верховної ради Азербайджанської РСР.

Член КПРС з 1963 по 1991 рік.

Після закінчення училища командував мотострілецьким взводом, з 1966 року — мотострілецькою ротою.

У 1970 році закінчив Військову академію імені Фрунзе в Москві.

У 1971—1973 роках — начальник штабу — заступник командира полку. У 1973—1975 роках — командир полку.

У 1975—1977 роках — начальник штабу — заступник командира 30-ї гвардійської мотострілецької дивізії імені Верховної ради РРФСР Центральної групи військ у місті Зволен (Чехословаччина).

У 1979 році закінчив Військову академію Генерального штабу Збройних сил СРСР імені Ворошилова.

У 1979—1982 роках — командир дивізії. У 1982—1984 роках — командир армійського корпусу.

У 1984—1986 роках — командувач 29-ї загальновійськової армії Забайкальського військового округу.

У 1986—1988 роках — 1-й заступник командувача військ Забайкальського військового округу.

У серпні 1988 — вересні 1991 року — командувач військ Забайкальського військового округу.

31 серпня — грудень 1991 року — головнокомандувач сухопутних військ СРСР — заступник міністра оборони СРСР.

З 20 березня по 6 липня 1992 року — командувач Сил загального призначення Об'єднаних збройних сил Співдружності незалежних держав (такі сили, як і інші заплановані міжнаціональні збройні сили СНД, так і не були створені, фактично продовжував командувати частинами сухопутних військ на території Російської Федерації).

19 серпня 1992 — 11 квітня 1997 року — головнокомандувач сухопутних військ Збройних сил Російської Федерації — заступник міністра оборони Російської Федерації.

1 квітня 1992 був призначений також уповноваженим представником Російської Федерації з питань перебування російських військ на території Республіки Молдова.

У період першої чеченської війни виступав проти введення російських військ до Чечні. 30 листопада 1996 року наказом міністра оборони РФ виходячи з рішення Президента РФ був усунутий з посади головнокомандувача сухопутних військ. 11 квітня 1997 року указом Президента РФ офіційно звільнений з посади головнокомандувача сухопутних військ.

З квітня 1997 року був у розпорядженні міністра оборони Російської Федерації. У червні 1998 року призначений головним військовим радником Міністерства оборони Російської Федерації.

Восени 1998 року повернувся до Карачаєво-Черкесії й почав брати активну участь у політичному житті республіки.

14 вересня 1999 — 25 серпня 2000 року — голова Карачаєво-Черкеської Республіки.

Одночасно з листопада 1999 по листопад 2001 року — член Ради Федерації Федеральних Зборів Російської Федерації, член Комітету Ради Федерації із питань безпеки і оборони.

25 серпня 2000 — 4 вересня 2003 року — президент Карачаєво-Черкеської Республіки.

Генеральний інспектор Міністерства оборони Російської Федерації. 2004 року звільнений з військової служби.

Звання

• генерал-лейтенант (29.10.1984)
• генерал-полковник (.11.1988)
• генерал армії (13.06.1996)

Нагороди і звання

• два ордени Червоного Прапора
• орден «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» ІІ ст.
• орден «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» ІІІ ст.
• орден «За військові заслуги» (Російська Федерація) (1996)
• медаль «За військову доблесть. В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» (1970)
• медалі

Джерела

• журнал «Известия ЦК КПСС» (Москва) № 12, 1990. (рос.)