Семен Середній Збаразький

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Семен Середній Збаразький
Народився бл. 1460
Помер після 1482
Країна  Велике князівство Литовське
Національність українець
Титул князь
Конфесія православ'я
Рід Збаразькі
Батько Василь Збаразький
Мати Марія
Герб
Герб

Семен Середній Збаразький (*бл. 1460 —після 1482) — князь українсько-литовського походження гербу Корибут. Відомий також як Семен Манівський.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з магнатського роду Збаразьких. Третій син князя та брацлавського намісника Василя Збаразького. Про місце та дату народження нічого невідомо. Напевне, разом з батьком та братами Михайлом і Семеном Старшим боровся проти татарських нападів на Брацлавщину.

У 1474 році під час нападу перекопського бея Айдера (Хайдара) брав участь в обороні Збаража. Ймовірно, разом з матір'ю потрапив у полон. Близько 1477 року разом з матір'ю Семена було викуплено з полону. Вперше письмо згадується у 1478 році. У 1481 після смерті стрийка Семена Несвицького внаслідок розподілу з братами отримав частину Збаражу та 16 сіл. Своєю резиденцію обрав містечко Манів. Остання згадка відноситься до 1482 року.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Wolff J. Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku. — Warszawa, 1895
  • Archiwum książąt Lubartowiczow Sanguszkow w Sławucie. T.1 1366—1506. S.53