Семиженко Олексій Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Семиженко Олексій Володимирович
 Майор
Загальна інформація
Народження 1979(1979)
Херсонська область
Alma Mater Сумське вище артилерійське командне училище
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ  Ракетні війська та артилерія
Формування
 44 ОАБр
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)

Олексі́й Володи́мирович Семиженко — майор Збройних сил України. Учасник боїв за Дебальцеве. Перебуваючи на блокпосту під Логвиновим, особисто підбив 4 танки та 1 БМП російських окупаційних військ.

З життєпису[ред. | ред. код]

Закінчив Сумське вище артилерійське командне училище. Після закінчення училища потрапив у 62-гу механізовану бригаду,[вин 1] на основі бригадної артилерійської групи якої почала формуватися 26-та артилерійська бригада. У ній був сформований новий протитанковий артилерійський дивізіон, і Олексія призначили командиром одного з взводів у ньому.[2][3] Мав досвід бойових дій у миротворчій місії ООН в Африці.[1]

В зону АТО капітан Олексій Семиженко потрапив 10 листопада 2014 року.[2]

Брав участь у боях на сході України в складі 44-ї бригади. Командир протитанкового резерву бригади.

Із загоном зупиняли наступ проросійських сил, які прорвали оборону українських військ під селищем Червоний Партизан біля Новогородського.

4 лютого 2015 року на штурм взводного опорного пункту 17 ОТБр під с. Калинівка пішли підрозділи російських казаків, проте атаку було відбито. Командування ЗСУ вислало протитанковий резерв у вигляді трьох «Штурм-С» з власними іменами «Віра», «Ксюха» і «Надія» зі складу 44 ОАБр.[4] Командиром однієї з машин був Олексій.

5 лютого ВОП 17 ОТБр помітили 3 ворожі танки, які стояли неподалік ферми в сел. Молочне і дивилися в сторону опорного пункту. Українські танкісти відкрили вогонь, але через велику відстань не могли в них влучити. Тоді підключилися «Штурм-С», і Олексій Семиженко двома ракетами знищив один ворожий танк, екіпаж покинув машину і відступав до своїх.[4]

Станом на 2019 рік — майор.[1]

Сім'я[ред. | ред. код]

Одружений, має дочку.[2][3] Матір мешкає у Чортківському районі.[2][5][6]

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Орден Богдана Хмельницького III ступеня (3 листопада 2015) — «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час бойових дій та при виконанні службових обов'язків».[7]

Примітки[ред. | ред. код]

Виноски
  1. ↑ [2:30][1]
Джерела
  1. ↑ а б в Цензор.НЕТ. "Дистанція 4,5 кілометри, ракета поцілила чітко між баштою і корпусом": як майор Олексій Семиженко провів найуспішніший бій протитанкової батареї "Штурм-С". ВІДЕО. Цензор.НЕТ (укр.). Процитовано 22 червня 2019.
  2. ↑ а б в г У зоні АТО Олексій Семиженко знищив чотири танки – Погляд (укр.). Процитовано 22 червня 2019.
  3. ↑ а б У зоні АТО херсонець Олексій Семиженко знищив чотири танки. ХЕРСОН Онлайн общественно политическое интернет издание (ru-RU) . Процитовано 22 червня 2019.
  4. ↑ а б Цензор.НЕТ. Кидок на Логвинове. Цензор.НЕТ (рос.). Процитовано 22 червня 2019.
  5. ↑ На рахунку в Олексія – чотири підбитих ворожих танки та одна бойова машина – Терен (укр.). Процитовано 22 червня 2019.
  6. ↑ Військовий Олексій Семиженко власноруч підбив чотири ворожі танки у зоні АТО. 0352.ua - Сайт міста Тернополя (укр.). Процитовано 22 червня 2019.
  7. ↑ Указ Президента України від 3 листопада 2015 року № 622/2015 «Про відзначення державними нагородами України»

Посилання[ред. | ред. код]

Інтерв'ю
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Семиженко_Олексій_Володимирович&oldid=38209907