Семівітриніт
Семівітриніт (рос. семивитринит, англ. semivitrinite; нім. Semivitrinit m) — за ГОСТ 9414-60, група компонентів органічної речовини викопного вугілля, що містить у собі продукти перетворення лігніноцелюлозних тканин рослин у результаті їх геліфікації та фюзенізації.
Загальний опис[ред. | ред. код]
Семівітриніт займає проміжне положення між вітринітом та інертинітом. Включає семіколініт, семітелініт, мікстиніт. Мікрокомпоненти семівітриніту мають дещо більш високу відбивну здатність, ніж група вітриніту того ж вугілля і значно більш низьку, ніж група фюзиніту. У відбитому світлі з масляною імерсією мають сірий колір з молочним відтінком і не мають рельєфу.
Технологічні властивості. Семівітриніт спікливого вугілля при нагріванні не переходить у пластичний стан, а тільки розм'якшується.
Розповсюдження. Підвищений вміст С. спостерігається у деякому вугіллі Кузбасу. У вугіллі Донбасу, Подніпров'я та Львівсько-Волинського басейну його кількість вельми незначна (1-3%).
Див. також[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- В. І. Саранчук, В. В. Ошовський, Г. А. Власов, В. С. Білецький. Основи хімії і фізики горючих копалин. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2008. — с. 600. ISBN 978-966-317-024-4
- Маценко Г., Білецький В., Шендрік Т. Короткий словник з петрографії вугілля. Донецьк: Схід. видавн. дім. 2011. — 74 с.