Сеник Сергій Сергійович
| Сергій Сеник Сеник Сергій Сергійович | ||
|---|---|---|
 Старший сержант | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
26 лютого 1987 с. Звірівка (з 2020 року — Новоукраїнської міської громади) Новоукраїнського району Кіровоградської області | |
| Смерть |
14 березня 2022 (35 років) біля с. Червоне Миколаївської області (загинув у ході російського вторгнення в Україну) | |
| Національність | українець | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |
 Україна | |
| Вид ЗС |
 Збройні сили | |
| Війни / битви | Російсько-українська війна | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Сергій Сергійович Сеник — старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.
Життєпис[ред. | ред. код]
Сергій Сеник народився 26 лютого 1987 року в селі Звірівка (з 2020 року — Новоукраїнської міської громади) Новоукраїнського району Кіровоградської області. Навчався у місцевій школі, а у старших класах був учнем Новоукраїнської школи № 4. Потім вступив до машинобудівного технікуму. Під час строкової служба в ЗСУ пройшов підготовку у військовому центрі «Десна». Продовжив військову службу у танкових військах, отримав звання молодшого сержанта, був командиром танку. Після закінченню контракту із ЗСУ, для отримання професії залізничника, закінчив ПТУ, працював помічником машиніста. З 2014 року брав участь в Антитерористичній операції та Операції об'єднаних сил на сході України у складі морської піхоти Збройних Сил України протягом майже 4 років. Брав участь у захисті Маріуполя, Волновахи. Під час служби в АТО/ООС командував взводом, був поранений у боях. Нагороджений орденом та сімома медалями. Після демобілізації працював в Одесі на консервному заводі бригадиром дільниці. З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну був мобілізований й перебував на передовій. Обіймав військову посаду — командир танка. Загинув Сергій Сеник 14 березня 2022 року біля с. Червоне Миколаївської області. Поховали загиблого на Алеї Героїв Новоукраїнської громади 2 квітня 2022 року. Цей день було оголошено жалобним у Новоукраїнській громаді[1].
Родина[ред. | ред. код]
У загиблого залишилася мама та дружина Яна (у шлюбі з 2016 року).
Нагороди[ред. | ред. код]
- орден «За мужність» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[2].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ У Новоукраїнській громаді попрощались із загиблим захисником України Сергієм Сеником. https://novoukr-otg.gov.ua (укр.). 2 квітня 2022. Процитовано 16 січня 2023.
- ↑ Президент відзначив військовослужбовців державними нагородами. https://armyinform.com.ua (укр.). 8 квітня 2022. Процитовано 16 січня 2023.
Джерела[ред. | ред. код]
- Указ Президента України від 7 квітня 2022 року № 220/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |