Сенсибілізація (фізіологія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Сенсибілізація — це стан підвищеної чутливості до певного антигену чи гаптену.[1]

Види[ред. | ред. код]

Сенсибілізація може бути активною і пасивною.[1]

При активній сенсибілізації організм самостійно утворює антитіла або сенсибілізовані Т-ефектори.

Пасивна сенсибілізація виникає тоді, коли в організм вводять ззовні специфічні до цього антигену антитіла або сенсибілізовані Т-ефектори.

Етіопатогенез[ред. | ред. код]

Її основу становлять два послідовних процеси:

  1. Активація антигенспецифічних лімфоцитів, їхня проліферація й утворення антитіл або сенсибілізованих Т-ефекторів;
  2. Розподіл антитіл або Т-ефекторів в організмі.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]