Серболужицький національний комітет (1945—1948)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Серболужицький національний комітет (також серболужицький Земський Національний комітет; луж. Lužiskoserbski Narodny Wuběrk) — організація лужицьких сербів, що існувала з 1945 по 1948 рік.

Заснована лужицькими сербами (що проживали в Празі і були звільнені з концентраційного табору Дахау) в Празі 9 травня 1945 року[1]. Комітет проводив агітацію за вихід серболужицьких земель зі складу Німеччини і приєднання їх до Чехословаччини. З'їзд «домовина», що пройшов 30 листопада 1946, відмовився підкоритися комітету[2]. Для досягнення своїх цілей комітет спільно з «домовиною» у вересні 1945 року заснували Національну раду, яка зайнялася зовнішньополітичними питаннями. Національна рада, маючи на меті повну незалежність Лужиці, направила меморандуми Бенешу, Сталіну і в ООН[3]. У лютому 1948 року комітет саморозпустився[4].

Посилання[ред. | ред. код]

  1.  // Вестник Московского университета: История : журнал. — 2007. — № 1 (6 травня). — С. 37.
  2. Гугнин, А. А. [1] — М., 1997. — С. 157. Архівовано з джерела 20 жовтня 2020
  3. Лаптева, Л. П. и др. История серболужицкого народа. — М. — С. 27.
  4.  // Родина : журнал. — 2001. — № Январь (6 травня). — С. 203.