Сербін Юрій Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Юрій Сергійович Сербін
Юрій Сергійович Сербін
Юрій Сергійович Сербін
Міністр будівництва та архітектури України
грудень 1992 — липень 1994
Президент Леонід Кравчук

Народився 5 березня 1949(1949-03-05) (75 років)
село Провідєніє, Хабаровський край, Росія
Відомий як політик
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Alma mater Харківський національний університет будівництва та архітектури
Політична партія Батьківщина
Професія інженер-будівельник
Нагороди
Заслужений будівельник України
Заслужений будівельник України
juriyserbin.wordpress.com
Україна Народний депутат України
1-го скликання
безпартійний 15 травня 1990 10 травня 1994
5-го скликання
безпартійний (БЮТ) 25 травня 2006 12 червня 2007
6-го скликання
ВО «Батьківщина» (БЮТ) 23 листопада 2007 12 грудня 2012

Ю́рій Сергі́йович Се́рбін (нар. 5 березня 1949, село Провідєніє, Хабаровський край, Росія) — український політик. Народний депутат України 1-го, 5-го та 6-го скликань. Член партії ВО «Батьківщина»2005).

Освіта[ред. | ред. код]

У 1978 році закінчив факультет теплогазопостачання Харківського інженерно-будівельного інституту за фахом «інженер-будівельник». З 1991 до 1995 року навчався в аспірантурі Науково-дослідного економічного інституту.

Кар'єра[ред. | ред. код]

  • З серпня 1967 — працював робітником у будівельному тресті № 5 міста Воронеж.
  • З липня 1968 — був робітником ЦЕММ у тресті «Красноармійськвугілля» у Донецькій області.
  • З вересня 1968 — працював слюсарем на донецькому заводі «Сантехдеталь».
  • З січня 1970 — працював слюсарем, майстром, виконробом, старшим виконробом, головним інженером сумського будівельного управління 507.
  • З березня 1981 — був начальником Сумського будівельного управління «Спецбуд».
  • З квітня 1983 — головний інженер, а з лютого 1984 — керівник тресту «Шостхімбуд» в місті Шостка.
  • З травня 1990 — Голова Шосткинської міської ради та міськвиконкому.
  • З жовтня 1991 — Голова підкомісії з питань інвестиційної політики, економіки та організації будівництва, заступник Голови Комісії Верховної Ради України з питань будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства.
  • З липня 1992 — Перший заступник Міністра інвестицій і будівництва України[1].
  • Грудень 1992 — липень 1994 — Міністр будівництва та архітектури України[2][3].
  • З серпня 1994 — президент Київського АТ «Газпром».

Сім'я[ред. | ред. код]

  • Батько Сергій Васильович (19102000) — військовослужбовець.
  • Мати Марія Григорівна (19222005).
  • Дочка Наталія (1 квітня 1974
  • Син Андрій (1982

Інше[ред. | ред. код]

Дійсний член Академії будівництва України (з листопада 1998).

Автор книги «Предательство или почему Резун защищает Гитлера» (2000).

Володіє німецькою мовою.

Захоплюється шахами, полюванням, театром.

Політична діяльність[ред. | ред. код]

Партійність[ред. | ред. код]

Член КПРС (19761991), 19901991 — 1-й секретар Шосткинського міського комітету КПУ. Був членом об'єднання «Нова Україна». Член НДП (19971999), член Політради НДП (червень 19971999). Член президії, голова Ради колегій УРП «Собор» (грудень 1999 — листопад 2005).

Парламентська діяльність[ред. | ред. код]

Народний депутат України 1-го скликання з 15 травня 1990 до 10 травня 1994 за Шосткинським виборчим округом № 348 Сумської області. 1-й тур: з'явилося 79.4 %, «за» 30.0 %. 2-й тур: з'явилося 67.0 %, «за» 54.2 %. 6 суперників (основний — Ю. О. Буреєв, народився 1942, головний інженер Шосткинського НВО «Свема», член КПРС. 1-й тур — 21.8 %, 2-й тур — 37.6 %). На час виборів: керівник тресту «Шостхімбуд», член КПРС. Керівник фракції «Нова Україна». Член Комісії з питань будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства, голова узгоджувальної комісії з питань приватизації.

Березень 1994 — кандидат в народні депутати України за Ямпільським виборчим округом № 355 Сумської області. 1-й тур — 9.88 %, 4 місце з 6 претендентів.

Народний депутат України 5-го скликання з 25 травня 2006 до 12 червня 2007 від «Блоку Юлії Тимошенко», № 96 в списку. На час виборів: генеральний директор ТОВ «Екобуд», безпартійний. Член фракції «Блок Юлії Тимошенко» (з 25 травня 2006). Голова Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства (з 18 липня 2006). 12 червня 2007 достроково припинив свої повноваження під час масового складення мандатів депутатами-опозиціонерами з метою проведення позачергових виборів до Верховної Ради України.

Народний депутат України 6-го скликання з 23 листопада 2007 до 12 грудня 2012 від «Блоку Юлії Тимошенко», № 81 в списку. Член партії ВО «Батьківщина». Член фракції «Блок Юлії Тимошенко» (з 23 листопада 2007). Заступник голови Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики (з 26 грудня 2007).

Нагороди, державні ранги[ред. | ред. код]

Заслужений будівельник України (з травня 1994)[4].

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]