Сергій Мардан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ключенков Сергій Олександрович
Ім'я при народженні рос. Сергей Александрович Ключенков[1]
Псевдо Сергей Мардан і Сергей Лелека
Народився 11 липня 1969(1969-07-11) (54 роки)
Варежd, Горьківська область, РРФСР, СРСР
Країна  Росія
Місце проживання Москва[2]
Діяльність журналіст, пропагандист
Alma mater МДУ (1992)[1]

Сергі́й Олекса́ндрович Ключенко́в (псевдоніми Сергій Мардан,"Фашиствующий пигмей", Сергій Лелека (рос. Сергей Александрович Ключенков, Сергей Лелека, Сергей Мардан), нар. 11 липня 1969(19690711), село Вареж, Павловський район, Горьківська область, РРФСР, СРСР) — російський пропагандист газети «Комсомольська правда» та однойменного радіо, каналу «Соловьёв LIVE». Пропагандист та українофоб[3][4][5]. Став широко відомим після розмови в прямому ефірі, в якій запропонував, що всіх [українських] учителів, які відмовились викладати в школах після [російської] окупації, слід закрити в маленькому акуратному концтаборі, влаштованому в Запорізькій області під палаючим сонцем[6][7][8].

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 11 липня 1969 року в Горьківській, нині Нижньогородській області Росії. 1992 року закінчив міжнародне відділення факультету журналістики Московського державного університета ім. М. В. Ломоносова.

1992–1995 роки — кореспондент газети «Коммерсантъ» (Москва).

1995–1997 роки — директор з реклами, комерційний директор журналу «Профиль» (Москва).

1997–2001 роки — комерційний директор тижневика «Компания» (Москва).

З 2001 року — менеджер проєкту нового щотижневого журналу «Афиша индастриз» (Москва).

З серпня 2001 року — генеральний директор газети «Метро» (Москва).

Серпень 2002 — вересень 2003 року — генеральний директор ВАТ «Концерн «Системы масс-медиа» (СММ), що включає 25 компаній, у тому числі газети «Россия», «Метро», «Литературная газета», інформаційне агентство «Росбалт», радіостанції «Говорит Москва» та «Общественное российское радио», Групу компаній «Наша пресса».

З вересня 2003 року — управляючий директор ВАТ «Концерн «Системы масс-медиа».

Серпень — листопад 2005 року — віцепрезидент Інвестиційної компанії «Промсвязькапитал», генеральний директор холдингу «Аргументы и Факты» («АиФ»).

2006–2007 роки — генеральний директор компанії Entertime (timeout.ru, film.ru, gurman.ru).

2008 року — виконавчий продюсер Порталу MSN (msn.ru) (Майкрософт Рус).

Бере участь у різноманітних шоу на російському телебаченні, на каналі «Соловьёв LIVE», журналіст «Комсомольської правди» та ведучий радіопрограми «Вечірній диван».

Премії та відзнаки[ред. | ред. код]

Лауреат Національної премії в галузі медіабізнесу «Медіа-менеджер Росії» (2002, 2003, 2007)[9][10][11].

Кримінальне розслідування[ред. | ред. код]

1 липня 2023 року на підставі зібраних доказів слідчі Служби безпеки повідомили Сергію Ключенкову про підозру за трьома статтями ККУ:[12]

  • ч. 2 ст. 109 (публічні заклики до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або до захоплення державної влади, а також розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій);
  • ч. 3 ст. 436-2 (виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії рф проти України, розпочатої у 2014 році, а також виготовлення та поширення таких матеріалів з використанням ЗМІ);
  • ч. 2 ст. 442 (публічні заклики до геноциду, а також виготовлення матеріалів із закликами до геноциду з метою їх розповсюдження або розповсюдження таких матеріалів).

Тривають комплексні заходи для притягнення до відповідальності за злочини проти України. (Зловмиснику загрожує до 8 років тюрми)

Родина[ред. | ред. код]

  • Дружина — Ключенкова Анастасія Борисівна (нар. 8 серпня 1977), побралися в 1998 році, дівоче прізвище — Векшина[13].
  • Син — Микита (нар. 9 липня 1998)[13].
  • Донька — Анастасія (нар. 1 червня 2007)[13].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б https://dic.academic.ru/dic.nsf/enc_biography/56288/Ключенков
  2. Тука Г. Б. Миротворець — 2014.
  3. Миротворець, 2022.
  4. Робейко Ольга. Російський пропагандист відзначився дикими висловлюваннями про українців та їхню мову // УНІАН. — 2022. — 14 грудня. [Архівовано з першоджерела 20 лютого 2023.]
  5. Данилюк-Ярмолаєва Марина. Перезібрати себе. Як боротися після трагедій Дніпра і Броварів? // espresso.tv. — 2023. — 20 січня. [Архівовано з першоджерела 20 лютого 2023.]
  6. Мозговий Іван. «Влаштувати їм локальний запорізький ГУЛАГ»: рашистський пропагандист пропонує карати вчителів за відмову працювати з окупантами // Факти та коментарі. — 2022. — 6 серпня. [Архівовано з першоджерела 20 лютого 2023.]
  7. В «КП» осудили своего журналиста, призвавшего создать ГУЛАГ в Запорожье // Московский Комсомолец (mk.ru). — 2022. — 6 августа. (рос.) [Архівовано з першоджерела 6 серпня 2022.]
  8. В ГосСМИ РФ предлагают устроить ГУЛАГ на оккупированных территориях Украины (видео). — 2022. — 7 августа. (рос.)
  9. Сергей Ключенков, генеральный директор газеты «Метро» [Архівовано 2023-02-07 у Wayback Machine.] // Национальная премия в области медиабизнеса «Медиа-менеджер России». Лауреаты 2002 года. (рос.)
  10. Сергей Ключенков, генеральный директор Концерна «Система масс-медиа» — за успешную реализацию антикризисной программы в группе компаний «Наша пресса» (бывший ТД «Паблик-Пресс») // Лауреаты премии «Медиа-менеджер России — 2003». (рос.)
  11. Сергей Ключенков, генеральный директор, Entertime — за создание портфеля интернет-медиа в противовес порталу Афиша.ру с целью обеспечения лидерства в категории life style Рунета [Архівовано 2023-02-07 у Wayback Machine.] // Лауреаты премии «Медиа-менеджер России — 2007». (рос.)
  12. СБУ повідомила про підозру російському пропагандисту Мардану, який закликав до репресій над українцями. Служба безпеки України (українська) .
  13. а б в Миротворець, 2023.

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]