Сергій IV (неаполітанський дука)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сергій IV
Народився 10 століття
Помер не раніше червень 1036
Неаполь, Неаполітанське герцогство, Візантійська імперія, Кіпр, Акротирі і Декелія, Велика Британія
Титул Duke of Naplesd
Батько Іоанн IV (неаполітанський дука)
Брати, сестри Sikelgaitad
Діти Іоанн V

Сергій IV (†1036) — неаполітанський дука (10021036), син дуки Іоанна IV. Виявився одним з перших правителів, які прискорили ріст могутності норманських завойовників у першій половині XI століття, формально був васалом Візантії.

Італія у часи Сергія IV.

У 1024 він підкорився архиєпископу Кельнському Пілігріму, який обложив Капую за наказом імператора Священної Римської імперії Генріха II. Цим вчинком він здобув репутацію слабкого правителя в очах князя Капуанського Пандульфа IV, який зазнав поразки від військ Пілігріма. У 1026 Пандульф IV повернувся з полону та обложив Капую, де уже правив Пандульф V, граф Теано. За посередництвом візантійського катапана Бойоанна Пандульф V здався і отримав можливість утекти до Неаполя під захист Сергія IV. Через це Сергій став ворогом Пандульфа IV, який у 1027 напав на Неаполь і захопив місто. Пандульф V утік до Риму, а Сергій був змушений переховуватись.

Проте удача повернулась обличчям до Сергія у 1029, коли норманський союзник Пандульфа IV Райнульф Дренгот відвернувся від нього. Сергій і герцог Гаетанський Іоанн V вислали посольство до норманів з проханням допомогти у поверненні Неаполя. За допомогою Райнульфа Сергій захопив Неаполь і відновив свою владу в дукаті. У 1030 Сергій надав Райнульфу графство Аверське як феод і видав за нього свою сестру.

У 1034 Пандульф IV організував бунт у Сорренто та приєднав його до Капуї. Того ж року дружина Райнульфа померла, а тому він знову став прибічником Пандульфа IV. Сергій IV зрікся престолу, постригся у ченці і незадовго потому помер. Владу у дукаті спадкував його син Іоанн V.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Norwich, John Julius (1967). The Normans in the South 1016-1130. London: Longmans.
  • Chalandon, Ferdinand (1907). Histoire de la domination normande en Italie et en Sicilie. Paris.
  • History of the Norman World.
Королівські титули
Попередник:
Іоанн IV
неаполітанський дука
10021036
Наступник:
Іоанн V