Серебряков Андрій Вікторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Серебряков Андрій Вікторович
Народження 4 червня 1966(1966-06-04) (57 років)
Луганська область, Кіровськ
Національність українець
Країна Україна Україна
Жанр Батальний жанр
Діяльність художник
Роки творчості 1995 — наш час
Вплив В. В. Шаталін
Член Національна спілка художників України
Твори «Крути» (2006), «Битва під Корсунем» (2008), «Погоня» (2009), "Гетьман Петро Конашевич Сагайдачний і полковник Михайло Дорошенко біля Арбатських воріт Москви, жовтень 1618 року"(2020)
Сайт facebook.com/andriiserebriakov

Андрій Вікторович Серебряков (нар. 4 червня 1966) — український художник, продовжувач класичного живописного напряму, автор творів історичного та батального жанрів. Член Національної спілки художників України. Нині мешкає та працює в Києві.

Біографічні відомості[ред. | ред. код]

Народився 4 червня 1966 року в місті Кіровську на Луганщині.

У 1982 році вступив до Луганського художнього училища (тоді ВДХУ), курс М.О. Піщанського. Напрямком батального жанру захопився ще підчас навчання у художньому училищі.

З 1988 навчався у Київському художньому інституті на факультеті живопису, майстерня Народного художника Української РСР, професора В. Шаталіна. В 1995 році закінчив Київську художню Академію.

З 1996 по 2000-й рік на запрошення мистецьких галерей та приватних замовників працював у Туреччині, Саудівській Аравії та  Австрія.

З 1996 по 2000-й рік на запрошення мистецьких галерей та приватних замовників перебував у творчому відрядженні за кордоном: Туреччина, Саудівська Аравія, Австрія. Багато років співпрацює з Національним військово-історичним музеєм України та іншими музеями країни. Значна частина доробку автора складають роботи на тему Козацької доби.

З початку 90-х років минулого століття і дотепер Андрій Серебряков бере участь у мистецьких заходах в Україні та за кордоном. Більшість його картин знаходяться у приватних зібраннях України, Австрії, Іспанії, Молдови, Португалії, Румунії, Туреччини, Саудівська Аравія, США та Китаю, а також в музеях України та галереях Києва.

Примітки[ред. | ред. код]