Середземноморські сухі рідколісся та степи

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Середземноморські сухі рідколісся і степи
Степ поблизу Меденіну, Туніс
Біом Середземнорські ліси, рідколісся та чагарники
Межі середземноморські рідколісся та ліси, пустеля Сахара
Площа, км² 291,700
Країни Алжир, Єгипет, Лівія, Марокко, Туніс
Розташування екорегіону (фіолетовим)

Середземноморські сухі рідколісся і степи — екорегіон середземнорських лісів, рідколісь та чагарників у Північній Африці. Займає внутрішні плато та гірські хребти Магрибу, лежачи в основному між прибережними середземноморськими рідколіссями та лісами на півночі та Сахарою на півдні.

Опис[ред. | ред. код]

Середземноморські сухі рідколісся і степи займають площу 291 700 км² у Марокко, Алжирі, Тунісі, Лівії та Єгипті. Основна частина екорегіону простягається від південних схилів Високого Атласу у східному Марокко через Алжир і Туніс, де виходить на берег Середземного моря у затоці Габес. В Алжирі розташовані на південь від прибережного Тель-Атласу, охоплює високогір'я і Сахарський Атлас. Далі на схід кілька анклавів екорегіону розташовані ближче до узбережжя. У західній Триполітанії розташовані на узбережжі Середземного моря, а у Киренаїці утворює пояс між середземноморськими рідколіссями та лісами і Сахарою. Найсхідніша частина екорегіону — невеликий прибережний анклав, що лежить на захід від дельти Нілу в Єгипті, поблизу міста Александрія. [1]

Клімат[ред. | ред. код]

Клімат регіону посушливий: щорічно випадає 100 — 300 мм опадів. Опади випадають переважно взимку, як правило, у вигляді невеликих дощів. Взимку може бути холодно до 0°C, а влітку температура може сягати до 40°C, середня річна температура становить близько 18°C. [1]

Поселення[ред. | ред. код]

Людське населення у цих регіонах невелике, осіле сільське господарство можливо лише у долинах, де є запаси води, таких як дайя, западини з якісним ґрунтом та ваді. На цих ділянках можна вирощувати кормові та продовольчі культури. Щільність населення низька, і більшість населення є напівкочовим, проте на узбережжі є кілька постійних поселень, де основним видом економічної діяльності є рибальство.[1]

Флора[ред. | ред. код]

На високогір'ях домінують різні типи степової рослинності залежно від ґрунтових умов, наприклад на схилах і передгір'ях Атлаських гір є степ, де переважає Stipa tenacissima, тоді як Artemisia herba-alba домінує там, де є мулисті схили та западини; Lygeum spartum росте на піщаних ґрунтах. Там, де накопичується пісок, є мозаїчна рослинність: Thymeleae muicrophila, Aristida pungens, Retama retam та Tamarix. У западинах рослинність представлена чагарниками: Pistacia mutica, Ziziphus lotus, Asterichus graveolens та Malva. [1].

Фауна[ред. | ред. код]

У фауні відсутній ендемізм, і більшість видів широко поширені. Серед фауни варто відзначити: Allactaga tetradactyla, Microtus guentheri, Ammotragus lervia, Gazella cuvieri, Hyaena hyaena, Sus scrofa, Lutra lutra, Vulpes vulpes, Natrix natrix, Pelophylax saharicus, Bufo viridis, Sclerophrys regularis, Struthio camelus camelus[1].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д Mediterranean dry woodlands and steppe. World Wildlife Fund. Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 27 листопада 2016.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Середземноморські сухі рідколісся та степи