Серединні масиви

Серединні масиви (рос. срединные массивы, англ. median massifs, ancient rigid masses; нім. Zwischengebirge n, alte starre Masse f, Mittelgebirge n) – відносно стійкі в тектонічному відношенні блоки материкової земної кори, витягнуті вздовж приосьових зон рухливих поясів. Обмежені геосинклінальними складчастими системами. Являють собою уламок, релікт континентальної основи ("мікроконтинент"). За характером відкладів, магматизмом і складчастістю має тектонічний режим близький до платформного.

Приклади С. м.:

• Родопський масив на Балканському півострові,
• Кокчетавсько-Муюнкумський масив у палеозойській області Центрального Казахстану - Північного Тянь-Шаню,
• Індосінійський масив у палеозойсько-мезозойській складчастій геосинклінальній області Південно-Східної Азії.
• На території України (Закарпаття) – це південносхідна частина Паннонського серединного масиву.

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.