Сержантов Іван Якович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іван Якович Сержантов
біл. Іван Якаўлевіч Сяржантаў
Народження 17 лютого 1919(1919-02-17)
Перші Яковлевичі
Смерть 29 квітня 1943(1943-04-29) (24 роки)
Ростов-на-Дону
Поховання Ростов-на-Дону
Країна СРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил Прапор ВПС СРСР ВПС СРСР
Рід військ винищувальна авіація
Роки служби 1938–1943
Звання  Лейтенант авіації
Формування 9-й гв. вап
Війни / битви німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоної Зірки

Іван Якович Сержантов (біл. Іван Якаўлевіч Сяржантаў; нар. 17 лютого 1919(19190217) — пом. 29 квітня 1943) — радянський військовий льотчик-винищувач часів Другої світової війни, пілот 9-го гвардійського винищувального авіаційного полку (8-а повітряна армія Південного фронту), гвардії лейтенант. Герой Радянського Союзу (1943).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 17 лютого 1919 року в селі Перші Яковлевичі Оршанського повіту Могильовської губернії (нині — Оршанський район Вітебської області Білорусі) в родині селянина. Білорус. Рано залишившись без батька, з 6-річного віку розпочав трудову діяльність підпаском. Закінчив 7 класів і Оршанський аероклуб.

У лавах РСЧА з 1938 року. За направленням ВЛКСМ навчався в Одеській авіаційній школі. Після закінчення школи направлений до Чугуївського військового авіаційного училища, яке закінчив у червні 1941 року.

Учасник німецько-радянської війни з вересня 1941 року. За період з 30 вересня по 12 грудня 1941 року пілот 164-го винищувального авіаційного полку сержант Сержантов здійснив 59 бойових вильотів, у тому числі 15 — на штурмовку наземних військ супротивника.[1]

З січня 1942 року — пілот 148-го винищувального авіаційного полку. 9 березня одержав першу перемогу в повітряному бою над Харковом.

З серпня 1942 року — у складі 9-го гвардійського винищувального авіаційного полку. Брав участь в боях над Сталінградом і Ростовом.

До квітня 1943 року здійснив 258 бойових вильотів, у 85 повітряних боях збив особисто 13 і в складі групи — 8 літаків супротивника. Кандидат у члени ВКП(б) з 1943 року.

27 квітня 1943 року з дозволу командування залишив розташування полку. Того ж дня в компанії військфельдшера 2-ї гв. нбад, командира роти зв'язку цієї ж дивізії та його дружини вживав спирт, придбаний у цивільних осіб. Наступного дня відчув біль у животі, звернувся до санчастини, але не повідомив про факт вживання спирту. Лише після повторного звернення зізнався про це. Попри всі намагання медпероналу, 29 квітня 1943 року о 15.00 помер від отруєння.[2]

Похований у братській могилі в парку Авіаторів на проспекті Шолохова у Ростові-на-Дону.[3]

Нагороди[ред. | ред. код]

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 серпня 1943 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм, гвардії лейтенантові Сержантову Івану Яковичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка».

Також був нагороджений орденами Червоного Прапора, Червоної Зірки (12.02.1942) і медалями.

Пам'ять[ред. | ред. код]

Ім'ям Івана Сержантова названо вулиці в Орші (Білорусь) і Ростові-на-Дону (Росія).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ «Подвиг народа»: Нагородний лист від 19.12.1941 року. (рос.). Архів оригіналу за 11.05.2017. Процитовано 30.07.2015.
  2. ↑ ОБД «Мемориал»: Позачергове донесення про надзвичайну пригоду.(рос.)
  3. ↑ ОБД «Мемориал»: Облікова картка військового поховання.(рос.)

Посилання[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сержантов_Іван_Якович&oldid=36952580