Серьогін Олексій Ігорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олексій Ігорович Серьогін
Народився 24 липня 1984(1984-07-24) (39 років)
м. Харків
Громадянство Україна Україна
Діяльність театральний режисер
актор драматичного театру
Відомий завдяки Харківський академічний театр музичної комедії
Alma mater Харківський національний університет мистецтв імені Івана Котляревського

Олексі́й І́горович Серьóгін (нар. 24 липня 1984, м. Харків, УРСР) — український театральний режисер, актор драматичного театру, режисер Харківського академічного театру музичної комедії[1].

Життєпис[ред. | ред. код]

2004 року отримав освіту у Харківському національному університеті мистецтв ім. Івана Котляревського (курс майстерність актора та режисури Олександра Барсегяна). Того ж року дебютував на сцені Харківського академічного театру музичної комедії як артист-вокаліст у ролі Тиміша у музичній комедії «Сватання на Гончарівці».

2007 року дебютував як режисер музичної казки для дітей «Красуня і Чудовисько». Далі були музичні комедії «Авантюристи», «Вождь червоношкірих», музичні казки «Про царя Гороха, Солдата, Скомороха», «Попелюшка». Вистави були неодноразово висвітлені впливовим харківським театральним критиком Олександром Аннічевим.

З перших днів повномасштабного вторгнення Росії в Україну разом із актором Олегом Жемчужиним жив та працював у бомбосховищі театру під сценою[2].

Робота в театрі[ред. | ред. код]

Акторські роботи[ред. | ред. код]

Олексій Серьогін (2004)
  • 2004 (введення) — «Сватання на Гончарівці» музична комедія К. Стеценка за мотивами Г. Квітка-Основ'яненка — Тиміш
  • «Циганський барон» оперета І. Штрауса, І. Шніцера, В. Шкваркина — Керуючий
  • «Пітер Пен» мюзикл-фентезі А. Луцкія за мотивами казки Джеймса Баррі — Собака Нена, пірат
  • «Юнона і Авось» рок-опера О. Рибников, А. Вознесенський — Перекладач
  • «Принцеса цирку» І. Кальмана, І. Берлянд, І. Петрова — П'єр
  • «Сільва» оперета І. Кальмана, Л. Штейна, Б. Йенбаха, В. Михайлова, Д. Толмачова — Віктор
  • «Кицькин дім» музична казка П. Вальдгардта, С. Маршака — Кіт Василь
  • «Витівки Хануми» музична комедія Г. Канчелі — Тімоте
  • «Івасик-Телесик» музична казка І. Гайденка — Водяник
  • «Летюча миша» оперета І.Штрауса, М. Ердмана, М. Вольпина — Лісничий
  • «Все починається з кохання» (Старі будинки) музична комедія О.Фельцмана, Г. Голубенка, В. Хаїта, Л. Сущенка — Степан Сухоруков
  • «Фіалка Монмартру» оперета Імре Кальман — Ренар Дюруа

Режисерські роботи[ред. | ред. код]

  • 2007 — «Красуня та чудовисько» музична казка І. Гайденка, В. Березка[3]
  • 2013 — «Авантюристи» музична комедія І. Гайденка, Кена Людвіга, І. Факторовського[4][5][6]
  • 2014 — «Вождь червоношкірих» музича вистава для дітей І. Гайденка, І. Факторовського[7]
  • 2018 — «Попелюшка» музична казка Антоніо Спадавеккіа, І. Петрова, І. Берлянд за мотивами однойменної казки Шарля Перро[8]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Режисери, диригенти, балетмейстери і концертмейстери. www.operetta.kharkiv.ua. Процитовано 3 листопада 2023.
  2.  Жемчужин Олег, актер. Серегин Алексей, режиссер театра Музыкальной Комедии. Война в Украине 2022 на YouTube
  3. Наталья БОЙЧЕНКО (12 січня 2022). Известная харьковчанка в праздники загадала желание для друзей (рос.). Портал «GX». Процитовано 3 листопада 2023.
  4. В театре музкомедии дают премьеру. Комедии по мотивам пьесы Кена Людвига уже предрекают успех (рос.). МГ «Об'єктив». 12 січня 2022. Процитовано 3 листопада 2023. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  5. «Авантюристы» из музкомедии устроили скандал (рос.). МГ «Інфосіті». 22 травня 2013. Процитовано 3 листопада 2023.
  6. Светлана ХЛЕСТОВА. Театр музыкальной комедии расскажет об «Авантюристах» (рос.). «Дозор.UA». Процитовано 3 листопада 2023.
  7. Актриса харьковской музкомедии издевается над молодым коллегой (рос.). «Вечерний Харьков». Процитовано 3 листопада 2023.
  8. Наталья БОЙЧЕНКО (8 лютого 2019). История девушки, потерявшей все с боем часов, поразила харьковчан (рос.). Портал «GX». Процитовано 3 листопада 2023.

Посилання[ред. | ред. код]