Сидорук Дмитро Юрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дмитро Сидорук
Дмитро Юрійович Сидорук
 Молодший сержант
Загальна інформація
Народження 2 лютого 1983(1983-02-02)
м. Львів
Смерть 5 квітня 2022(2022-04-05)
м. Попасна, Луганська область
(загинув внаслідок бойового зіткнення та масованого артилерійського обстрілу)
Національність українець
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Формування
Війни / битви Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Медаль «Захиснику Вітчизни» — 2015
CMNS: Сидорук Дмитро Юрійович у Вікісховищі

Дмитро Юрійович Сидорук (2 лютого 1983, м. Львів — 5 квітня 2022, м. Попасна, Луганська область) — український спортсмен, майстер спорту міжнародного класу зі стрільби з лука, військовослужбовець, молодший сержант 24 ОМБр Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис[ред. | ред. код]

Дмитро Сидорук народився 2 лютого 1983 року в місті Львові.

Закінчив Львівське училище фізичної культури[1].

Спортивна кар'єра[ред. | ред. код]

У 2001 році став найсильнішим у світі серед спортсменів, яким не минуло 19 років.

На «Іграх Нескорених 2017» у м. Торонто (Канада) отримав срібну медаль у змаганнях зі стрільби з лука.

Був тренером теперішніх збірних на «Іграх нескорених» та «Warrior Games» зі стрільби із лука, суддя відборів та національних змагань[2].

Російсько-українська війна[ред. | ред. код]

У 2014 році, у складі 24-ї окремої механізованої бригади брав участь в АТО на сході України. Після важкого поранення 1 вересня 2014 року в боях за Луганський аеропорт, переніс 12 операцій.

Після російського вторгнення в Україну, в складі 24-ї окремої механізованої бригади знову пішов воювати. Загинув 5 квітня 2022 року в бою в м. Попасній Луганської області[джерело?] (за іншими даними — в Херсонській області)[3].

Нагороди[ред. | ред. код]

  • орден «За заслуги» III ступеня (2017) — за досягнення високих спортивних результатів на III міжнародних спортивних змаганнях «Ігри Нескорених» у м. Торонто (Канада), виявлені самовідданість та волю до перемоги, піднесення міжнародного авторитету Української держави[4].
  • орден «За мужність» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[5].
  • медаль «Захиснику Вітчизни» (2016) — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[6].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Зовнішні відеофайли
Дмитро Сидорук — Ігри Нескорених на YouTube // Телеканал СТБ. — 2017. — 31 липня.
Дмитро Сидорук — Invictus на YouTube // Телеканал ДІМ. — 2018. (рос.)