Силін Володимир Юрійович
| Володимир Юрійович Силін | |
|---|---|
| Народження |
30 березня 1891 м. Старокостянтинів, Хмельницька область |
| Смерть | невідомо |
| Країна |
.svg){kind=small} УНР |
| Приналежність |
 Армія УНР |
| Звання |
 Штабскапітан Підполковник |
| Командування | старшина 3-го кінного полку 3-ї Залізної дивізії Армії УНР |
| Війни / битви |
Перша Світова війна Українсько-радянська війна |
| Нагороди |
 |
Володи́мир Ю́рійович Си́лін (* 30 березня 1891, Старокостянтинів, нині Хмельницька область — † рік смерті невідомий) — підполковник Армії Української Народної Республіки. Молодший брат полковника Армії УНР Анатолія Силіна.
Біографія[ред. | ред. код]
Походив із родини військового. Останнє звання у російській армії — штабс-капітан.
1917 року став командиром українізованого Штурмового батальйону 12-ї піхотної дивізії. Наприкінці лютого 1918 року провів успішну операцію проти частин 12-го збільшовиченого корпусу, які намагалися не допустити відновлення влади Української Народної Республіки в Кам'янці-Подільському. Командир 12-ї піхотної дивізії Петро Єрошевич писав у спогадах: «Підходили австрійці. 12-й корпус став відходити. Я йому заборонив вступати в мій район Кам'янця, але він усе ж уліз. Довелося його пошарпати з кровопусканням, що дуже вдало зробив теперішній підполковник Силін (молодший)»[1].
У 1920—1922 роках був старшиною 3-го кінного полку 3-ї Залізної дивізії Армії УНР. Подальша доля невідома.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Єрошевич Петро. З боротьби українського народу за свою незалежність // За державність. — Збірник 8. — Варшава, 1938. — С.11.
Джерела[ред. | ред. код]
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — ISBN 966-8201-26-4.
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга II. — К. : Темпора, 2011. — 355 с. — ISBN 978-617-569-041-3.
