Симетричний многочлен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Симетричний многочлен — многочлен від n змінних , що не змінюється при всіх перестановках змінних. Тобто многочлен від n змінних над комутативним кільцем R є симетричним якщо для довільної перестановки

справедлива рівність:

Симетричні многочлени утворюють підалгебру R-алгебри многочленів від n змінних над кільцем R.

Приклади[ред. | ред. код]

Для двох змінних x1, x2 прикладами симетричних многочленів є:

для трьох змінних x1, x2, x3 наступний многочлен теж буде симетричним

Наступний многочлен буде симетричний для довільного n:

Натомість многочлен:

не є симетричним, оскільки після перестановки x1 і x2 одержується не рівний вихідному многочлен, x2 − x1.

Для трьох змінних прикладом несиметричного многочлена є:

Особливі види симетричних многочленів[ред. | ред. код]

Степеневі симетричні многочлени[ред. | ред. код]

Степеневими симетричними многочленами називаються суми k — их степенів змінних, тобто:

Елементарні симетричні многочлени[ред. | ред. код]

Елементарні симетричні многочлени мають вигляд:

і так далі до

Для довільного многочлена можна записати:

Елементарні симетричні многочлени є алгебраїчно незалежними, тобто для будь-якого n > 0 не існує такого ненульового многочлена P від n змінних, що

Тотожності Ньютона[ред. | ред. код]

Між степеневими і елементарними функціями існує залежність:

Для перших кільком многочленів рівності мають вигляд:

Звідси також можна навпаки визначити степеневі симетричні функції через елементарні:

Теорема Вієта[ред. | ред. код]

Докладніше: Теорема Вієта

Однією з причин широкого застосування елементарних симетричних многочленів є теорема Вієта: Нехай P — многочлен із коефіцієнтами з деякого поля старшим коефіцієнтом рівним одиниці. У своєму алгебраїчному замиканні цей многочлен має кількість коренів рівну його степеню (з урахуванням кратності коренів) і можна записати:

тоді коефіцієнти P виражаються через елементарні симетричні многочлени від його коренів. А саме:

Фундаментальна теорема про симетричні многочлени[ред. | ред. код]

Нехай R — комутативне кільце з одиницею. Тоді довільний симетричний многочлен від n змінних з коефіцієнтами з R, може бути записаний як многочлен від змінних з коефіцієнтами з R.

Доведення[ред. | ред. код]

Для симетричного многочлена визначимо T = Th як множину усіх наборів чисел для яких коефіцієнт в не рівний нулю. Визначимо розмір h, як де є елементом T для якого є найбільшим з можливих,  — найбільше з можливих при даному і т. д. Оскільки є симетричним, то якщо і тільки якщо кожна перестановка належить T. Звідси випливає, що . З використанням введеного поняття розміру всі елементи можна впорядкувати: якщо h1 має розмір і h2 має розмір тоді h1 > h2 якщо для деякого виконується і Елементи що мають розмір (0, 0, …, 0) є константами, тобто елементами R.

Припустимо що є розміром деякого симетричного многочлена . Для невід'ємних цілих чисел d1, …, dn, розмір є рівним . Взявши одержуємо, що розмір h рівний . Коефіцієнт при в h рівний одиниці. Звідси випливає, що існує елемент такий, що g − ah має менший розмір ніж g.

Як наслідок для довільного симетричного існують і такі, що має розмір (0, 0, …, 0). Це завершує доведення теореми.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Курош А. Г. Лекции по общей алгебре. — 2 изд. — М. : Наука, 1973. — 400 с.(рос.)
  • Прасолов В. В. Многочлены. — 2-е. — Москва : МЦНМО, 2001. — 336 с. — ISBN 5-94057-077-1.(рос.)
  • Smith, Larry (1995), Polynomial invariants of finite groups, Research notes in mathematics, т. 6, AK Peters, ISBN 9781568810539
  • M. Filaseta Algebraic number theory. Instructors notes