Симфоньєта
Симфоньєта[1][2], також симфонієта[1] (італ. Sinfonietta) — невелика симфонія, яка характеризується простотою музичної форми і звукових образів, меншими, порівняно з симфонією, масштабами частин в циклічній формі. Втім, чіткої різниці між симфонією і симфоньєтою немає. Слово «симфоньєта» вперше було застосовано Йозефом Раффі у 1874 році.
Серед композиторів, які у творчому доробку мають симфоньєти, є Макс Регер, Леош Яначек, Альбер Руссель, Карен Хачатурян та інші.
Термін «симфоньєта» іноді уживають для означення невеликого симфонічного оркестру.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Український орфографічний словник: близько 172 000 слів / уклали: В. В. Чумак, І. В. Шевченко, Л.Л.Шевченко, Г.М.Ярун; за редакцією академіка В.Г.Скляренка. — вид. 7-е. — К.: Довіра, 2008. — С. 778
- ↑ Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 178. Архів оригіналу за 5 березня 2018. Процитовано 17 травня 2017.
|
Це незавершена стаття про музичний жанр. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
