Синагога Шнеєрсона
| Синагога Шнеєрсона | |
|---|---|
.jpg) | |
| 51°03′12″ пн. ш. 31°53′25″ сх. д. / 51.05333333336110968° пн. ш. 31.89027777780555795° сх. д.Координати: 51°03′12″ пн. ш. 31°53′25″ сх. д. / 51.05333333336110968° пн. ш. 31.89027777780555795° сх. д. | |
| Тип споруди | синагога |
| Розташування |
 Україна, Ніжин |
| Стан | пам'ятка архітектури місцевого значення України |
  Синагога Шнеєрсона (Україна) | |
 | |
 Синагога Шнеєрсона у Вікісховищі | |
Синагога Шнеєрсона – синагога ХаБаДу у м. Ніжин Чернігівської області. Одноповерхова цегляна споруда синагоги була побудована близько 1850-1860-х роках; згідно з наказом Міністерства культури України від 21.12.2012 – пам’ятка архітектури України[1]. Розташована на вулиці Московська, 22.
Первинна назва синагоги – Молитовний дім імені Шнеєрсона, котрий пов’язаний з хасидським родом Шнеєрсонів, відомих у Ніжині та поза його межами.
На середину ХІХ ст. єврейська громада Ніжина була достатньо чисельною[2], про що свідчить наявність кількох дерев’яних та цегляної синагог. В цей же період продовжується активна забудова важливих вулиць, в тому числі, і сьогоднішньої вулиці Московської, на якій постала синагога Шнеєрсона. Її спорудження пов’язують із Ісраелем Ноахом Шнеєрсоном (1816-1883)[3], котрий на той час був головним рабином Ніжина.
У 1880-ті роки єврейська громада Ніжина переживає хвилю погромів, що пройшли по всій смузі осілості. До Першої Світової війни кількість єврейського населення Ніжина не перевищувала 10 тисяч осіб.
Протягом 1918 – 1919 років відбулися погроми за участю окремих українських військовиків[джерело?] та Добровольчої армії генерала Денікіна. У 1920-ті роки діяльність синагоги Шнеєрсона була відновлена. В ході радянської антирелігійної кампанії, у 1928 році синагога була зачинена[4].
Станом на 2019 рік синагога використовується не за призначенням, в ній розташований Ніжинське районне управління МВС України.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Міністерство культури України. mincult.kmu.gov.ua. Архів оригіналу за 17 вересня 2019. Процитовано 3 грудня 2019.
- ↑ Зозуля С., Морозов О. Деякі аспекти формування пам’яткоємного середовища Ніжина або Наскільки ще вистачить пам’яток у Ніжині (до складання історико-архітектурного опорного плану) / С. Зозуля, О. Морозов // Ніжинська старовина: Науковий історико-культурологічний збірник. – 2006. – Вип. 2(5). – С. 32–51.
- ↑ История еврейской диаспоры Нежина. — Киевский Центр Прогрессивного Иудаизма "Атиква" (ru-RU) . Процитовано 3 грудня 2019.[недоступне посилання]
- ↑ Институт иудаики. judaica.kiev.ua. Архів оригіналу за 3 грудня 2019. Процитовано 3 грудня 2019.
Джерела[ред. | ред. код]
- История еврейской диаспоры Нежина. — Киевский Центр Прогрессивного Иудаизма "Атиква" (ru-RU) . Процитовано 3 грудня 2019.[недоступне посилання]
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |