Синхронізатор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Синхронізатор (англ. synchronizer, нім. Synchronisierungseinrichtung, Gleichlaufeinrichtung) — пристрій, який забезпечує синхронізацію руху (роботи) частин машин і механізмів.

Приклади:

  • Синхронізатор коробки передач — пристрій для безшумного й безударного перемикання шестерень коробки передач колісного транспортного засобу.
  • Синхронізатор (авіація)[en] — пристрій для здійснення стрільби через пропелер літака
  • Пристрій для синхронізації електричних машин при ввімкненні їх у загальну мережу для паралельної роботи.
  • Пристрій для синхронізації затвора камери фотоапарата і спалаху.
  • Пристрій для керування і контролю процесу з'єднання двох ліній електропередач.
  • Синхронізація роботи машин і механізмів на виїмних ділянках шахти (кар'єру), синхронізація роботи технологічних ліній збагачувальної фабрики тощо.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]