Система керування перекладами

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Система керування перекладами (translation management system — TMS), раніше система керування глобалізацією (globalization management system — GMS), — різновид програмного забезпечення для автоматизації процесу перекладу людиною (на відміну від машинного перекладу) та підвищення ефективності перекладача[1][2][3].

Ідея системи керування перекладами полягає в тому, щоб автоматизувати всі повторювані й рутинні дії, які здатна виконувати програма, і залишити людині лише творчу перекладацьку роботу. У системі керування перекладами, як правило, поєднано щонайменше два типи технологій: технологію керування процесами, завдяки якій автоматизується робочий процес, та лінгвістичні технології, призначені для допомоги перекладачеві.

У типовій TMS-системі технологія керування процесами використовується для моніторингу вихідного тексту на предмет змін та передання вмісту між перекладачами й рецензентами. При цьому останні можуть фізично перебувати будь-де і зазвичай мають доступ до TMS-системи через Інтернет.

Сучасні системи керування перекладами найчастіше використовуються для керування різними аспектами перекладацької діяльності.

Назва[ред. | ред. код]

Хоча «система керування перекладами» (TMS), здається, є усталеним терміном у галузі мовної локалізації, поширеними є також назви «система керування глобалізацією» (GMS) та «глобальна системи керування вмістом» (GCMS)[4]. Вони працюють із системами керування вмістом (CMS) як окремі, але пов'язані з ними програми, або просто як доповнення, що забезпечують відповідність певним вимогам щодо багатомовності[5][6].

Огляд[ред. | ред. код]

Для керування вмістом іноземною мовою TMS-система зазвичай підключається до CMS-системи. Як правило, це тією чи іншою мірою стосується таких категорій[5]:

Керування процесами покладається на CMS-систему, а бізнес-адміністрування та інструменти перекладу — на TMS-систему.

Особливості й переваги[ред. | ред. код]

Переваги використання TMS-системи, які можна виміряти кількісно, подібні до переваг CMS-системи, але з урахуванням багатомовності[7]:

  • процес локалізації автоматизовано, за рахунок чого зменшуються витрати на керування, супутні витрати та витрати часу всіх залучених ланок;
  • зменшуються витрати на локалізацію, скорочується час виходу на ринок та покращується якість перекладу
  • завдяки докладному звітуванню поглиблюється співпраця між головним офісом та національними відділеннями.

Типовий робочий TMS-процес передбачає описані нижче кроки.

Як для загальнодоступних, так і для пропрієтарних CMS-систем є критичним контроль змін у мовних матеріалах — оновлень уже існуючих і появи нових матеріалів. Контент автоматично витягується із CMS-системи й передається в TMS-систему. У деяких випадках для подальшого аналізу й перекладу може знадобитися обробка файлів.

Керівники проєктів налаштовують робочі процеси відповідно до своїх потреб. Кожен учасник робочого процесу отримує сповіщення про нову роботу, яку належить виконати, а кожному проєкту та/або кожному завданню в рамках проєкту призначається унікальний номер для його відстеження. Перекладачі й редактори працюють онлайн або офлайн, а їхні запити й коментарі відстежуються в системі. Вони отримують коментарі від рецензентів замовника з метою перевірки та впровадження будь-яких виправлень.

Після затвердження документів пам'ять перекладів (ТМ) автоматично оновлюється для подальшого повторного використання. Нарешті, перекладені матеріали повертаються до CMS-системи для публікації, а до відповідних звітів надходять показники продуктивності й ефективності.

Лінгвістична технологія, як правило, передбачає використання принаймні пам'яті перекладів та термінологічну базу даних. Крім того, у більшості сучасних систем передбачено також технологію машинного перекладу[8].

Майбутнє[ред. | ред. код]

Майбутні тенденції розвитку TMS-систем[9]:

  • Подальший розвиток CMS-систем: спеціалісти з керування контентом зможуть замовляти переклади безпосередньо у власному середовищі.
  • Інтеграція із середовищами створення текстового контенту, що дасть змогу враховувати наявних багатомовний контент під час створення нового контенту.
  • Додання функцій керування бізнесом, які дадуть змогу попередньо оцінювати вартість і тривалість локалізації.
  • Інтеграція з корпоративними системами — бухгалтерськими програмами та інструментами автоматизації продажу.

Цільові ринки та ліцензування[ред. | ред. код]

Розробники TMS-систем орієнтують їх на дві основні групи покупців. З одного боку, це «чисті» розробники програмного забезпечення (ІТ-компанії), які залучають зовнішніх виробників контенту. З іншого боку, розробниками програмного забезпечення можуть також бути постачальники мовних послуг (language service providers — LSP), тому вони пропонують свої мовні послуги разом з індивідуальними технологічними пропозиціями щодо полегшення інтеграції клієнтів. Другу категорію часто називають «бізнес-полоненням», оскільки покупець, аби скористатися перевагами своєї платформи, змушений використовувати мовні послуги розробника TMS-системи[10].

Виробники контенту, які надають обмежений набір мовних послуг або мають укладені угоди про надання послуг третім LSP-компаніям, іноді вважають за краще зберегти свою незалежність й обмежитися придбанням ліцензії на програмне забезпечення. Однак поєднання технологічного рішення та мовних послуг так чи інакше має бути економічно ефективним. Тому LSP-компанії іноді вважають за доречне звертатися не до ІТ-компанії, а до інших LSP, які теж надають мовні послуги, — тобто до своїх конкурентів.

Багато LSP-компаній нервувались, коли британська компанія SDL, яка надає мовні послуги на ринку, придбала у 2005 році Trados, одразу перетворившись на найбільшого постачальника технологій перекладу[11]. Як наслідок цієї угоди, на ринку з'явилися конкурентоспроможні хмарні системи керування перекладами, які об'єднують функціональність TMS-системи із CAT-інструментами та онлайн-редакторами перекладів.

Приклади систем керування перекладами[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Translation Management Systems 101 - What is a TMS & How to Choose? | Smartling. www.smartling.com (англ.). Процитовано 6 червня 2023.
  2. ↑ What is a Translation Management System?. Translation software - memoQ (амер.). Процитовано 6 червня 2023.
  3. ↑ Dalibor (10 жовтня 2016). What Makes a Translation Management System and How to Choose the Right One for Your Needs. Phrase (амер.). Процитовано 6 червня 2023.
  4. ↑ Різниця між системами керування перекладом і бізнесом. protemos.com. Процитовано 6 червня 2023.
  5. ↑ а б Common Sense Advisory. Translation management systems and subcategories. Multilingual (March 2007): 83—86.
  6. ↑ Brandon Liu. How does a Content Management System (CMS) work?. 2015. Архів оригіналу за 16 листопада 2015. Процитовано 25 листопада 2016.
  7. ↑ SDL. Globalization Management Systems Building a Better Business Case). 2018. Архів оригіналу за 14 січня 2010. Процитовано 18 квітня 2010.
  8. ↑ Vashee, Kirti (2018). Statistical machine translation and translation memory: An integration made in heaven!. ClientSide News Magazine. 7 (6): 18—20. Архів оригіналу за 28 вересня 2007.
  9. ↑ Common Sense Advisory. What's next for TMS. Multilingual (September 2007): 36.
  10. ↑ SDL. Globalization Management Systems Building a Better Business Case). 2007. Архів оригіналу за 14 січня 2010. Процитовано 18 квітня 2010.
  11. ↑ GALA. GALA Report: SDL-TRADOS Merger Survey Results). 2005. Архів оригіналу за 6 травня 2010. Процитовано 18 квітня 2010.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Система_керування_перекладами&oldid=39654071