Скабка
Скабка[1] або скалка[2] (лат. surculus, assula) — іншорідний предмет (тонка, гостра трісочка), гострий осколок металу, скла або іншого матеріалу), що застряв у шкірі, в тілі. Скабки часто є причиною панарицію — гострого гнійного запалення тканин пальця.
Іншорідні тіла[ред. | ред. код]
Скабками можуть бути дрібні уламки дерева, шпичаки рослин, металеві стружки, ошурки, осколки скла, рибальські гачки, а також жала жалючих комах. До більш екзотичних скабок належать голки морських їжаків, колючки деяких риб. Під нігті також можуть потрапляти шматочки грифелю.
Ознаки заскаблення[ред. | ред. код]
- Колота ранка
- Гострий біль при глибокій пальпації
- Знебарвлення під епідермісом
- Завдання болю при русі
- Незагоювання ранки
- Нарив
- Ниючий біль
- Відчуття ваги під епідермісом
- Хронічне нагноєння ранки
- Кіста
- Утворення гранульоми
- Моноартикулярний артрит
- Зміни в окісті
- Остеомієліт
- Псевдопухлини кістки
- Хронічне захворювання сухожилка або нерва
Лікування[ред. | ред. код]
Найбільш поширеним ускладненням заскаблення є інфікування рани. Асептичні скабки, які глибоко увійшли в тканини, можуть зазнати інкапсуляції. Під час надання першої допомоги видаляють тільки видимі іншорідні тіла, а глибоко розташовані — при первинній хірургічній обробці рани. Скабки, що супроводжуються функціональними порушеннями, ускладнені гнійним процесом, утворенням свища, а також небезпечні з погляду їхнього розташування (близькість великих судин, нервів) підлягають видаленню тільки після рентгенографічного обстеження для уточнення локалізації[3] (у разі нерентгеноконтрастних іншорідних тіл застосовуються УЗД і МРТ).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Скабка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Скалка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ А. Н. Великорецкий. Неотложная хирургическая помощь. — М.: Медицина, 1964—240 с.
 | Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (серпень 2019) |