Скиданенко Іван Тимофійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Скиданенко Іван Тимофійович
Народився 20 вересня 1898(1898-09-20)
Кринична, Макіївська міська рада, Донецька область, Українська Радянська Соціалістична Республіка
Помер 1 червня 1985(1985-06-01) (86 років)
Корольов, Московська область, РРФСР, СРСР
Поховання Москва
Громадянство Росія Росія, СРСР СРСР
Національність українець
Діяльність інженер
Alma mater НТУ «ХПІ»
Знання мов російська
Партія КПРС
Нагороди
орден Леніна орден «Знак Пошани»

Іван Тимофійович Скиданенко (20 вересня 1898(18980920), станція Кринична Бахмутського повіту Катеринославської губернії, тепер Донецької області — 1 червня 1985, місто Калінінград, тепер місто Корольов Московської області, Російська Федерація) — радянський діяч, міністр електротехнічної промисловості СРСР. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1956—1961 роках.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в родині робітника. З 1914 року працював учнем слюсаря цементного заводу в Донбасі. У 1916—1919 роках — помічник машиніста, машиніст Єнакіївського металургійного заводу. У 1919—1922 роках — слюсар на станції Кринична.

З 1922 по 1925 рік працював у сільському господарстві батьків.

У 1925—1929 роках — машиніст металургійного заводу в селищі Костянтинівці Артемівського округу.

У 1929—1935 роках — студент Харківського машинобудівного інституту, інженер-механік.

У 1935—1938 роках — майстер, заступник начальника цеху, начальник цеху Харківського турбінного заводу.

З серпня 1938 року — директор Харківського заводу «Турбоелектромаш».

Член ВКП(б) з 1939 року.

У березні — вересні 1939 року — виконувач обов'язків директора Уральського електромашинобудівного заводу в місті Свердловську.

У вересні 1939—1941 роках — директор Харківського електромеханічного заводу.

У жовтні 1941 — жовтні 1944 року — заступник народного комісара електропромисловості СРСР — начальник 1-го Головного управління Народного комісаріату електропромисловості СРСР. Одночасно з вересня 1942 року виконував обов'язки директора Московського електромашинобудівного заводу «Динамо» імені Кірова.

У жовтні 1944 — 1946 року — директор Московського електромашинобудівного заводу «Динамо» імені Кірова.

У 1946 році — головний контролер Народного комісаріату державного контролю СРСР по Народному комісаріаті важкого машинобудування СРСР.

У квітні 1946 — березні 1953 року — заступник, у березні 1953 — квітні 1954 року — 1-й заступник міністра державного контролю СРСР.

17 квітня 1954 — 10 травня 1957 року — міністр електротехнічної промисловості СРСР.

З травня 1957 року — персональний пенсіонер союзного значення.

Помер 1 червня 1985 року в місті Калінінграді (тепер — Корольові) Московської області.

Нагороди і звання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]