Скло (мінералогія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Скло — у мінералогії — частина назви ряду мінералів, для яких характерні деякі ознаки скла — скляний блиск, аморфна структура тощо.

Розрізняють:

  • скло вулканічне (магматичні породи, які застигли настільки швидко, що не встигли розкристалізуватися; у залежності від складу і структури, вмісту води розрізняють окремі види С.в.: обсидіан, камінь смоляний (пехштейн), пемза, перліт, тахіліт, сордаваліт, гіаломелан — чорне вулканічне скло базальтового складу);
  • скло Дарвінове (квінстоуніт — скловидна порода, сплавлена ударом метеорита на г. Дарвін, о. Тасманія; тектит);
  • скло жіноче (застаріла назва слюди);
  • скло залізне (мінерал фаяліт);
  • скло кварцове (1. Лешательєрит; 2. Високоякісне скло, яке отримують з чистого кремнезему); скло кремінне (лешательєрит);
  • скло марієнове, скло Марії (мусковіт або ґіпс);
  • скло метеоритне (скло, що утворилося внаслідок розплавлення кварцових порід при падінні метеориту);
  • скло мідне (застаріла назва куприту);
  • скло московське, скло російське (зайва назва мусковіту);
  • скло свинцеве (зайва назва англезиту);
  • скло селенове (утворюється при підземних пожежах, копальня Джером, шт. Аризона, США),
  • скло сірчане (переохолоджена сірка з вулкана Сіретоко (Японія));
  • скло срібне (акантит);
  • скло цинкове – (каламін).

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]