Скочище (село)
| село Скочище | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Житомирська область |
| Район | Житомирський район |
| Громада | Брусилівська селищна громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1200 |
| Перша згадка | 1471 |
| Населення | 373 |
| Площа | 0,243 км² |
| Густота населення | 1534,98 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 12643 |
| Телефонний код | +380 4162 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°06′30″ пн. ш. 29°20′10″ сх. д. / 50.10833° пн. ш. 29.33611° сх. д.Координати: 50°06′30″ пн. ш. 29°20′10″ сх. д. / 50.10833° пн. ш. 29.33611° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
203 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 12643, Житомирська обл., Брусилівський р-н, с. Скочище, вул.Мороженка, 40-а |
| Сільський голова | Віктор Леонідович Заїць |
| Карта | |
  Скочище | |
 Скочище | |
| Мапа | |
| |
Ско́чище — село в Україні, у Житомирському районі Житомирської області. Входить до складу Брусилівської селищної громади. Населення становить 373 особи.
Історія[ред. | ред. код]
Історична дата утворення у 1200 році. Вперше згадане 1471 року.
Довколишні місця у далекій давнині мали певне особливе значення, на що вказує велика кількість могил, залишених довкола, особливо в урочищі Грубське. Їх нараховують 684. Крім багатьох могил, тут знаходяться великі вали, які дуже добре збереглися. Їх нараховується 4. Один із них називають Змійовий. Довжина кожного валу до 2 верст, висота від 2—3 до 6—7 сажнів, глибина ровів 5 сажнів.
Важко відгадати призначення та епоху побудови цих укріплень. Народ стверджує, що під час першої навали татарської (монгольської) на Київ (1239 року) довколишні жителі в кількості 40 000 укріпилися в цих місцях, але були умертвлені після недовготривалої осади.
У другій половині XVIII століття після відновлення польського володарювання Скочища з іншим передмістям Ходоркова Пустельниками належали трьом власникам: Ксаверію Нітославському — судді міському Київському і Каетану Росцішевському — судді Галицькому та польському генералу Гадзевичу, який обтяжив маєток боргами і помер у 1796 році. У кінці минулого століття маєтком заволодів Маршковський, потім володіла ним княгиня Цецилія Радзивілл до 1834 року, потім Костянтин Свідзінський з 1838 року. Пізніше село належало Емілії Маршицькій.
(Матеріали Станіслава Губерначука за книгою Леонтія Похилевича «Сказанія о насєльонних мєстностях Кієвской губернії». Книга видана у 1864 та перевидана з доповненнями у 1887 роках.)
До 20 березня 1959 року село входило до складу Попільнянського району.
Див. також[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- Олександр Горобець Зустріч на сільській дорозі [Архівовано 23 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Погода в селі Скочище [Архівовано 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Історія Скочища https://web.archive.org/web/20160927035006/http://www.brusilov.org.ua/History/skochysche_1.htm
- Скочище http://imsu-zhytomyr.com/mista-i-sela-zhytomyrskoi-oblasti/korostishvskij-rajon-/skochishhe.html [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Фотографії Скочища http://foto-planeta.com/np/20401/skochishche-p.html [Архівовано 21 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- Історична дата утворення https://web.archive.org/web/20140308221147/http://www.brusilov.org.ua/Brus_rayon/skochysche.htm
| ||||||||
|
Це незавершена стаття про Житомирську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
