Скін-фактор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Не плутати з Скін-ефект

Приклад співвіднесення значень скін-фактора і дебіту свердловин.

Скін-фактор[1] — гідродинамічний параметр, що характеризує додатковий фільтраційний опір течії флюїдів у навколосвердловинній зоні пласта, який спричиняє зниження видобутку (дебіт) в порівнянні з досконалою (ідеальною) свердловиною. Причини скін-фактора: гідродинамічна недосконалість розкриття пласта, забруднення навколосвердловинної зони, інші нелінійні ефекти (турбулентна течія, розгазування, стиснення скелета гірської породи і т. д.).

Скін-фактор та приведений радіус[ред. | ред. код]

За визначенням скін-фактор описується формулою:

де  — скін-фактор,  — радіус реальної свердловини по долоту в інтервалі розтину пласта,
 — радіус такої фіктивної досконалої свердловини, дебіт якої дорівнює дебіту недосконалої свердловини з приведеним радіусом і додатковими спротивами течії продукції у свердловину внаслідок зміни проникності, обумовленої скін-ефектом S.

Після підстановки приведеного радіусу замість реального радіусу в гідродинамічні формули, що описують фільтрацію до досконалої свердловини, ці формули стають придатними для аналізу реальної недосконалої свердловини.

Інтерпретація скін-фактора[ред. | ред. код]

Якщо величина скін-фактора близька до нуля (практично з урахуванням похибки визначення: ), то стовбурова зона пласта вважається незміненою, а свердловина досконалою (приблизно   і   ).

Велика позитивна величина скін-фактора (тобто   і   ) свідчить про забруднення присвердловинної зони пласта і недосконалість свердловини. У такому разі на свердловині проводять геолого-технологічні заходи (ГТМ) з інтенсифікації припливу: додаткова перфорація, свабування, метод змінного тиску (МПД), солянокислотні обробки (СКО), гідророзрив пласта (ГРП) та ін. .

Значна негативна величина скін-фактора (тобто   і   ) спостерігається у разі підвищеної проникності приствольної зони пласта (тріщини, каверни і т.д.), як результат заходів щодо збільшення дебіту свердловин (гідророзрив пласту (ГРП), кислотних обробок (КО)), а також на похило спрямованих свердловинах (ННС) ) та на свердловинах з горизонтальним закінченням.

Часто «хибно-негативні» значення скін-фактора виходять при інтерпретації «недовідновлених» кривих відновлення тиску (КВД) без урахування «післяпритоку» у стовбур свердловини, коли на графіці відсутня ділянка плоскорадіального потоку.

Література[ред. | ред. код]

  • Справочное руководство по проектированию разработки и эксплуатации нефтяных месторождений. Добыча нефти / под редакцией Ш. К. Гиматудинова. М.: Недра, 1983. — 455 с.
  • Орловський В. М., Білецький В. С., Вітрик В. Г. Технологія розробки нафтових родовищ. [Текст]: 2-ге видання, навч. посіб. для студ спеціальності 185 «Нафтогазова інженерія та технології» / В. М. Орловський, В. С. Білецький, В. Г. Вітрик; ХНУМГ ім. О. М. Бекетова; НТУ «ХПІ». — Львів: «Новий Світ — 2000», 2020. — 243 с.

Інтернет-ресурси[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Не плутати зі скін-ефектом