Скіра Юрій Романович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Скіра.
Юрій Скіра
Народився 18 червня 1992(1992-06-18) (31 рік)
Львів, Україна
Країна  Україна
Діяльність історик
Alma mater ЛНУ ім. І. Франка (2014)
УКУ (2016)
Інститут гуманітарних та соціальних наук Національного університету «Львівська політехніка» (2018)
Галузь історія
Заклад УКУ[1]
Науковий ступінь кандидат історичних наук (2018)
CMNS: Скіра Юрій Романович у Вікісховищі
Юрій Скіра на Міжнародній науковій конференції до 150-ліття від дня народження блаженного священномученика Климентія (Шептицького) та до 100-ліття перенесення осідку монахів Студійського Уставу до Унівської Святоуспенської Лаври.

Юрій Романович Скіра (нар. 18 червня 1992, Львів) — український історик, релігієзнавець. Фахівець з питань порятунку духовенством та чернецтвом Греко-Католицької Церкви євреїв під час Голокосту. Кандидат історичних наук[2] (2018).

Життєпис[ред. | ред. код]

18 червня 1992 р. — народився у Львові;

2000—2009 рр. — навчався у СШ № 99 м. Львова;

2006—2009 р. — слухач Львівської обласної Малої академії наук;

2009—2014 рр. — навчався на історичному факультеті Львівського національного університету ім. Івана Франка. Закінчив навчання з відзнакою. Магістр історії;

2010—2014 рр. — студент програми Міжінституційних Індивідуальних Гуманітарних Студії при Інституті історичних досліджень Львівського національного університету ім. І. Франка.[3]

2014—2016 рр. — навчався на магістерській програмі екуменічних наук Українського католицького університету. Магістр богослов'я;

2015—2018 рр. — аспірант Інституту гуманітарних та соціальних наук Національного університету «Львівська політехніка». Тема дисертації «Участь монахів Студійського Уставу у порятунку євреїв на території Львівської архієпархії Греко-Католицької Церкви у 1942—1944 рр»;

2018 р. — достроково захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук у спеціалізованій вченій раді Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України та Інституту народознавства НАН України[2];

2018 — 2024 рр. — керівник проектів та програм Центру дослідження українсько-польсько-словацького пограниччя Українського католицького університету, координатор дослідницької програми «Жертви українсько-польського протистояння 1939—1947 рр.»[4].

2020 р. — 2023 р. —заснував та провадив разом із дружиною Златославою освітній проект «Історична Кухня з Юрієм Скірою»[5].

2022 р. — директор ГО "Центр дослідження історії Східних Католицьких Церков"[6].

2023 р. — старший науковий співробітник Інституту екуменічних студій Українського католицького університету, співкоординатор дослідницького проекту «Східні Католицькі Церкви: місія єдності та католицькості»[7].

2023 р. — ведучий програми "Історії з історії Української Греко-Католицької Церкви" на Живому телебаченні[8]. Автор подкасту "Від св. Папи Климентія до Климентія VIII: римські єпископи в історії України" на Vatican News[en][9].

Членство в академічних і громадських організаціях[ред. | ред. код]

Співзасновник та перший вчений секретар Історичного науково-освітнього товариства «Львівський Медієвістичний Клуб» (2013—2014)[10].

Член Львівського обласного суспільно-культурного товариства «Холмщина» (2017—2020).

Член громадської організації «Українська асоціація юдаїки» (2019-2023).

Член European Association of Israel Studies (2022-2023).

Член European Association for Jewish Studies.

Член Association of Slavic, East European, and Eurasian Studies

Член British Association for Slavonic & East European Studies (2023-2024).

Бібліографія[ред. | ред. код]

Монографії
  • Юрій Скіра «Солід». Взуттєва фабрика життя. Львів: Човен, 2023. 224 с.[11]
  • Юрій Скіра Покликані: монахи Студійського Уставу та Голокост. Київ: Дух і Літера, 2019. 272 c.[12]

Монографію було визнано одним з найкращих гуманітарних видань у 2019 р. за версією українського ПЕН-клубу.[13]

Публікація джерел
«Я для вас готовий і життя віддати…»: твори Праведника народів світу ієромонаха Даниїла (Тимчини) / Упоряд. Ю. Скіра; літ. ред. Г. Дидик-Меуш. Львів: Свічадо, 2020. 166 c.[14]
Список основних статей
Співорганізатор та упорядник видань таких міжнародних наукових конференцій
  • Матеріали Міжнародної наукової конференції до 100-річчя ієрейських свячень Йосифа Сліпого / Упоряд. Ю. Скіра; літ. ред. Г. Дидик-Меуш. Львів: КОЛЕСО, 2018. 208 с.
  • Матеріали Міжнародної наукової конференції до 100-ліття від дня переходу до вічності Преподобної Матері Йосафати Гордашевської / Упоряд. Ю. Скіра; літ. ред. Г. Дидик-Меуш. Львів: КнигоВир, 2019. 100 с.[15]
  • Матеріали Міжнародної наукової конференції до 150-ліття від дня народження блаженного священномученика Климентія (Шептицького) та до 100-ліття перенесення осідку монахів Студійського Уставу до Святоуспенської Унівської Лаври / Упоряд. Ю. Скіра; літ. ред. Г. Дидик-Меуш. Львів: Видавництво «Колесо», 2019. 208 с.[16]
  • Матеріали Міжнародної наукової онлайн-конференції до 155-річчя від дня народження Митрополита Андрея Шептицького [Архівовано 28 грудня 2021 у Wayback Machine.] / упоряд.: Ю. Скіра; літ.ред.: Г. Дидик-Меуш. — Львів: Видавництво «Колесо», 2021. 221 с.[17]

Стипендії, премії, відзнаки[ред. | ред. код]

  • Стипендія Президента України переможцям Всеукраїнських учнівських олімпіад з базових навчальних предметів і Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України у 2008—2009 н. р.[18]
  • Академічна стипендія ім. М. С. Грушевського Міністерства освіти та науки, молоді та спорту України, 2012.[19]
  • Ректорська премія Українського католицького університету 2019 р. за високі академічні стандарти у наукових дослідженнях, продемонстровані зокрема в авторській монографії «Покликані: монахи Студійського Уставу та Голокост. Київ: Дух і Літера, 2019».[20]
  • Премія Української асоціації юдаїки імені Мартена Феллера й Жанни Ковби, 2021.[21]
  • Фіналіст Українсько-єврейської літературної премії «Зустріч» 2021 р. [Архівовано 4 січня 2022 у Wayback Machine.][22]
  • Почесна грамота Львівської обласної державної адміністрації за багаторічну сумлінну працю, особисті досягнення у дослідженні участі духовенства та монашества Української Греко-Католицької Церкви у наданні допомоги євреям під час Голокосту, 2019.
  • Стипендія від Надзвичайного Фонду Наукового Товариства ім. Шевченка в США, 2022[23].
  • Дослідницька стипендія в рамках IU-Ukraine Nonresidential Scholars Program (R.F.Byrnes Russian and East European Institute, Indiana University, 2023)[24].
  • Дослідницька стипендія в рамках The Petro Jacyk Non-Residential Scholars Program (Munk School of Global Affairs & Public Policy, University of Toronto, 2023)[25].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ 12th EAJS Congress programme
  2. ↑ а б Захист дисертацій Р.П.Чмелика та Ю.Р.Скіри. www.inst-ukr.lviv.ua. Архів оригіналу за 16 січня 2022. Процитовано 16 січня 2022.
  3. ↑ Міжінституційні Індивідуальні Гуманітарні Студії. prima.lnu.edu.ua. Архів оригіналу за 16 січня 2022. Процитовано 16 січня 2022.
  4. ↑ Скіра Юрій. Дух і літера (ua) . Архів оригіналу за 17 листопада 2020. Процитовано 16 січня 2022.
  5. ↑ «Легко та без фейків»: під яким соусом готується «Історична кухня з Юрієм Скірою». GIT | Громадське інтерактивне телебачення (укр.). Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 16 січня 2022.
  6. ↑ Реєстраційні дані ГО "Центр дослідження історії Східних Католицьких Церков". Опендатабот.
  7. ↑ Працівники Інституту екуменічних студій.
  8. ↑ Скіра, Юрій. Блискуче василіянське століття почаївського монастиря.
  9. ↑ Скіра, Юрій (03.11.2023). Римські Єпископи та Україна (1). Vatican News (Українською мовою) .
  10. ↑ Львова, Фотографії Старого (8 жовтня 2016). Випуск другий Українського медієвістичного журналу побачив світ • Фотографії старого Львова. Фотографії старого Львова (укр.). Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 16 січня 2022.
  11. ↑ Скіра, Юрій (8 грудня 2023). «СОЛІД». ВЗУТТЄВА ФАБРИКА ЖИТТЯ ([Українська]) .
  12. ↑ Покликані: Монахи Студійського Уставу та Голокост. Дух і літера (ua) . Архів оригіналу за 28 грудня 2021. Процитовано 16 січня 2022.
  13. ↑ Найкращі українські книжки 2019 року за версією ПЕН. PEN Ukraine (укр.). 26 грудня 2019. Архів оригіналу за 4 лютого 2021. Процитовано 16 січня 2022.
  14. ↑ Svi︠a︡touspensʹka Univsʹka Lavra Studiĭsʹkoho Ustavu (2020). "I︠A︡ dli︠a︡ vas hotovyĭ i z︠h︡ytti︠a︡ viddaty..." : Tvory Pravednyka narodiv svitu ii︠e︡romonakha Danyïla (Tymchyny). L'viv. ISBN 978-966-938-418-8. OCLC 1264718282.
  15. ↑ У Львові відбудеться конференція до 100-річчя від дня смерті преподобної Йосафати Гордашевської. Синод Єпископів Української Греко-Католицької Церкви (укр.). Архів оригіналу за 16 січня 2022. Процитовано 16 січня 2022.
  16. ↑ Велетень духу: в Унівській лаврі конференцією відзначили ювілей її архимандрита блаж. о. Климента Шептицького - РІСУ. Релігійно-інформаційна служба України (укр.). Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 16 січня 2022.
  17. ↑ Онлайн-конференція "Шептицький 155": відео - РІСУ. Релігійно-інформаційна служба України (укр.). Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 16 січня 2022.
  18. ↑ ZakonOnline (3 вересня 2009). Наказ № 813 від 03.09.2009 Про призначення стипендій Президента. zakononline.com.ua (рос.). Архів оригіналу за 16 січня 2022. Процитовано 16 січня 2022.
  19. ↑ Про призначення академічної стипендії імені М.С. Грушевського для студентів вищих навчальних закладів на II семестр 2011/2012 навчального року. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 16 січня 2022.
  20. ↑ [:ua]Ректорська винагорода за особливо успішну наукову працю[:]. Науково-організаційний відділ (укр.). Архів оригіналу за 16 січня 2022. Процитовано 16 січня 2022.
  21. ↑ Церемонія вручення Премії УАЮ імені Мартена Феллера й Жанни Ковби за 2021 | Українська асоціація юдаїки. uajs.org.ua. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 16 січня 2022.
  22. ↑ Переможець Українсько-єврейської літературної премії «Зустріч» — книга «Анти-імперський вибір: постання українсько-єврейської ідентичності» Йоханана Петровського-Штерна. Українсько-єврейська зустріч (укр.). 15 вересня 2021. Архів оригіналу за 4 січня 2022. Процитовано 16 січня 2022.
  23. ↑ First Round of SEF Fellows Announced. Shevchenko Scientific Society. 12 серпня 2022.
  24. ↑ IU-Ukraine Nonresidential Scholars Program (Англійською) .
  25. ↑ The Petro Jacyk Non-Residential Scholars Program (Англійська) .

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Література та бібліографія
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Скіра_Юрій_Романович&oldid=42324204