Славін Лазар Мойсейович
Лазар Мойсейович Славін | |
---|---|
Народився |
29 травня (11 червня) 1906 Вітебськ |
Помер |
30 листопада 1971 (65 років) Київ |
Поховання | Байкове кладовище |
Країна |
Російська імперія СРСР |
Національність | єврей |
Діяльність | археолог |
Alma mater | Ленінградський університет |
Галузь | археологія |
Заклад | Інститут археології РАН |
Посада | директор Історико-археологічного заповідника «Ольвія» |
Вчене звання | доцент |
Науковий ступінь | кандидат історичних наук |
Відомі учні | Ніна Лейпунська, Галина Мезенцева |
Аспіранти, докторанти |
Мезенцева Галина Георгіївна Лейпунська Ніна Олександрівна |
Членство | НАН України |
Партія | ВКП(б) |
Нагороди |
Ла́зар Мойсе́йович Сла́він (*29 травня (11 червня) 1906, Вітебськ — †30 листопада 1971, Київ) — український радянський археолог, кандидат історичних наук (з 28 червня 1938 року), доцент (з 14 квітня 1956 року) член-кореспондент АН УРСР (з 22 лютого 1939 року)[1].
Біографія[ред. | ред. код]
Народився у Вітебську. У 1928 році закінчив Ленінградський університет. Протягом 1929—1938 років працював в Інституті історії матеріальної культури (згодом Ленінградське відділення Інституту археології АН СРСР). Член ВКП(б) з 1940 року.
З 1939 року працював в Інституті археології АН УРСР (у 1939—1941 і 1944—1945 роках — його директор; у 1946—1949 роках — заступник директора, з 1970 року — завідувач відділу античної археології). Очолював роботу над вивченням пам'яток античного періоду Північного Причорномор'я, одночасно у 1945—1970 роках завідував кафедрою археології та музеєзнавства Київського університету.
У 1938—1971 роках очолював Історико-археологічний заповідник «Ольвія».
Серед учнів Лазаря Славіна — Ніна Лейпунська, Галина Мезенцева тощо.
Помер 30 листопада 1971 року в Києві. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 21).
Праці[ред. | ред. код]
Праці вченого присвячені головним античним пам'яткам Північного Причорномор'я, зокрема, Ольвії:
- «Ольвія» (1938);
- (рос.)«Древний город Ольвия» (1951);
- (рос.)«Проблеми истории Северного Причерноморья в античную эпоху» (1959);
- (рос.)«Здесь был город Ольвия» (1967)
та інші.
Нагороди[ред. | ред. код]
- орден «Знак Пошани».
- У 1977 р. — Державна премія України в галузі науки і техніки (посмертно; за монографію «Археологія Української РСР» в трьох томах, опубліковану в 1971—1975 роках)[2].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Національна академія наук України. Архів оригіналу за 7 вересня 2014. Процитовано 3 грудня 2012.
- ↑ Комітет з Державних премій України в галузі науки і техніки. Архів оригіналу за 19 грудня 2013. Процитовано 3 грудня 2012.
Джерела та література[ред. | ред. код]
- Черкаська Д. Наукова та педагогічна діяльність археолога Л. М. Славіна (2017)
- Крапівіна В. В. Славін Лазар Мойсейович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 622. — ISBN 978-966-00-1290-5.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1968. — Т. 3 : Плюс — Ь. — 856 с.
|
- Народились 11 червня
- Народились 1906
- Померли 30 листопада
- Померли 1971
- Поховані на Байковому кладовищі
- Співробітники Інституту археології РАН
- Члени Національної академії наук України
- Члени КПРС
- Лауреати Державної премії УРСР у галузі науки і техніки
- Кавалери ордена «Знак Пошани»
- Уродженці Вітебська
- Випускники Санкт-Петербурзького університету
- Українські археологи
- Члени-кореспонденти АН УРСР
- Науковці Київського університету
- Померли в Києві
- Науковці Інституту археології НАН України